Ольвіополь: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ilyaroz (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
доповнення |
||
Рядок 1:
'''Ольвіополь''' —
== Історія ==
В [[1676]] році, за особистим дорученням [[гетьман|гетьмана]] [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]], запорізький [[козаки|козак]] Іван Підстрельний підшукував місце для будівництва укріплення для захисту кордонів від нападів польської шляхти, кримських татарів і турків поблизу кордону з [[Річ Посполита|Польщею]] та [[Османська імперія|Туреччиною]] . Таке місце було обрано на лівому березі річки [[Синюха|Синюхи]] в місці впадіння її до [[Південний Буг|Південного Бугу]] на скелястому пагорбі, оточеному зі сходу глибоким яром. Того ж року козаками було насипано земляні вали і побудовано укріплення у формі правильного восьмикутника. Укріплення отримало назву Орлик , або Орел (від місцевого урочища Орелі). На схід від укріплення, вздовж берегів Синюхи і Південного Бугу, виникла слобода Орлик.
В 1743 році, за дорученням Російського уряду, під керівництвом [[Миргородський полк|миргородського]] [[полковник|полковника]] [[Капніст Василь Петрович|Василя Капніста]] та французького інженера [[Даніель де Боскет|Даніеля де Боскета]] на місці козацького укріплення збудовано шести бастіонний Орликівський шанець, який згодом знаходився в підпорядкуванні фортеці святої Єлизавети (м. [[Єлизаветград]]). Основну частину населення слободи Орлик становили запорізькі козаки та селяни-втікачі. Згодом Орлик почав розвиватись, як митний торгівельний і ремісничий центр, Вже 1763 року він згадується як містечко, де більшість населення займається ремісництвом. Наступного, 1764, року тут засновано прикордонне комісарство і митниця, дозволено селитись купцям.
В 1768 році [[Коліївщина|гайдамацький загін]] під керівництвом [[Семен Шило|Семена Шила]] , що діяв на правобережжі [[Південний Буг|Бугу]], зруйнував ряд ханських поселень, серед них і [[Голта|Голту]]. Ці дії стали формальним приводом до початку [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|російсько-турецької війни 1768-1774 років]]. В 1769 році татари зруйнували Орлик і прилеглі хутори, взяли в полон близько 1000 мешканців. В 1770 році 2-а російська армія підійшла до Орлика, відновила укріплення і містечко, що отримало нову назву Катериненшанц.
Згідно з [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір| Кючук-Кайнарджийським мирним договором 1774 року]] на землі між [[Південний Буг|Південним Бугом]] і [[Дніпро|Дніпром]] розповсюджувалась загальноросійська адміністративна система управління. Після зруйнування [[Запорізька Січ|Запорізької Січі]] і ліквідації паланкової системи, території колишньої [[Бугогардівська паланка |Бугогардівської паланки]] ввійшли до Катерининського, Новопавлівського і Херсонського повітів [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]].
В 1781 році Катериненшанц отримує статус міста і нову назву – Ольвіополь. Катерининський повіт стає Ольвіопольським. З січня 1784 року Ольвіополь – повітове місто [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]]. В 1799 році його населення становить 835 осіб. Після ліквідації намісництва, місто спочатку стає посадом, з 1797 року – знов повітовим містом [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]. Указом від 8 жовтня 1802 року [[Новоросійська губернія]] була поділена на [[Катеринославська губернія|Катеринославську]],[[ Миколаївська губернія|Миколаївську]] і [[Таврійська губернія|Таврійську губернії]]. Ольвіопольський повіт ввійшов до складу Миколаївської губернії. Проте вже в травні 1803 року губернське управління переведено з [[Миколаїв|Миколаєва]] до [[Херсон|Херсона]] і губернія стає [[Херсонська губернія|Херсонською]]. В 1809 році засновано [[Ратуша|міську ратушу]] в складі [[бургомістр|бургомістра]] і двох [[Ратман|ратманів]]. В 1829 році місто переводиться до розряду військових поселень і включається до складу IV –го Бузького уланського полку.
6 серпня 1845 року затверджено [[герб]] Ольвіополя: «У верхній половині щита на золотому полі Державний Російський герб, а в нижній, поділеній на дві частини, в першій: на блакитному полі півмісяць, в другій: на червоному полі білий одноголовий орел».
В 1860 році Ольвіополь стає заштатним містом [[Єлизаветградський повіт|Єлизаветградського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]. Його населення на той час становить 3962 особи. В 1872 році німець-колоніст Август Ган будує в Ольвіополі паровий млин. В 1874 році стає до ладу невеличкий шкіряний завод. В місті працюють громадський банк, поштова контора, 7 торгівельних крамниць. Двічі на місяць в місті збираються базари. Частина місцевих жителів займається ремеслами (ковалі, чоботарі, каменярі,швеці), проте переважна більшість населення займалась рільництвом, тваринництвом, овочівництвом і бджолярством. В 1883 році в місті діяло вже кілька переробних сільсько-господарських підприємств: 4 водяних млини з 18-ма працівниками, шкіряний завод (60 працівників)Ю винокурня (12 працівників). В вересні 1867 року введено в дію ділянку залізниці [[Балта]] – Ольвіополь, а за рік – дільниці Ольвіополь – [[Єлизаветград]]. Це дало новий поштовх розвитку промисловості міста. В 1907 році добудована до Ольвіополя вузькоколійна залізниця [[Підгородня]] – [[Рудниця]]. На кінець XIX сторіччя в Ольвіополі мешкало понад 5,8 тисячі мешканців. В місті функціонувала земська однокомплектна школа, два міських училища. В 1913 році відкрита міська чоловіча гімназія.
24 січня 1918 року в Ольвіополі встановлено [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянську владу]]. Проте вже 18 березня до міста ввійшли війська [[гетьман|гетьмана]] [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]], а також німецько-австрійські частини. В листопаді 1918 року німецько-австрійські війська залишили місто і в ньому встановлена влада [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]]. 7 березня 1919 року до Ольвіополя ввійшли частини [[Червона армія|Червоної Армії]]. В місті створено ревком,обрано виконком міської Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.На першотравневому мітингу [[1919]] року командир 1-го комуністичного загону особливого призначення Т.М.Гуляницький висуває пропозицію об’єднати Ольвіополь, [[Богопіль]] і [[Голта|Голту]] в єдине місто і назвати його [[Первомайськ (Миколаївська область) |Первомайськ]]. 6 липня 1919 року об’єднане засідання трьох виконкомів під головуванням [[Петровський Григорій Іванович|Г.І.Петровського]] приймає резолюцію про утворення єдиного виконкому. [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|Президія ВУЦВК]] погодилась з цим рішенням і утворила повітове місто [[Первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]].
== Видатні уродженці ==
* [[Едгар де Валь]] (1867 - 1948) - професор математики і фізики,лінгвіст,засновник міжнародної штучної мови [[окциденталь]] ([[інтерлінгва]]).
* [[Зеліг Бродецький]] (1888 - 1954) - британський математик та сіоністський діяч, професор, [[президент]] [[Єврейський університет|Єврейського університету у Єрусалимі]].
* [[Анненський Ісидор Маркович]] (1906 - 1977) - радянський кінорежисер і сценарист. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1971).
* [[Файл:Hero of the Soviet Union medal.png|10px|]] [[Драгомирецький Володимир Порфирович]] (1914 - 1979)- [[генерал-лейтенант]] авіації, [[Герой Радянського Союзу]] (1944), [[Заслужений військовий льотчик СРСР]] (1965).
== Література ==
* "История городов и сел Украинской ССР. Николаевская область", Інститут історії АН УРСР,Київ, 1981 рік.
== Посилання ==
*[http://history.mk.ua/?p=470 Николаевская область.Электронная историческая энциклопедия]
*[http://novorossiya.info/places/nikolaev/12-olviopol.html Новороссия]
[[Категорія:Первомайськ (Миколаївська область)]]
| |||