Ріпецький Нестор-Всеволод Олександрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Джерела: стаб |
вікіфікація |
||
Рядок 4:
== Біографічне ==
Син [[Олександр Ріпецький|Олександра Ріпецького]], відомого сокальського юриста і громадсько-просвітнього діяча, втратив батька на десятому році життя:
== Журналістська діяльність ==
Співробітник львівського щоденника «[[Діло (газета)|Діло]]» та інших галицьких газет. Редактор періодичних видань: журнал «Світ перед нами» (1934) і «На грані» (1935); тижневик «Станиславські вісті» (1936). У червні 1941-го засновує сокальський щоденник «Українські вісті», стає редактором цього першого українського часопису, який появився на недавно окупованій третім Рейхом території УРСР. Відчуваючи, що в умовах гітлерівської цензури випускати газету і писати правду стає все важче, залишив посаду редактора «Українських вістей» — та поринув у громадсько-культурну і просвітню роботу, видання художньої літератури. Саме за німецької окупації у Сокальському видавництві «Вісті» вийшли «Поворот», «Думки на вітрі» та інші.
Увійшов в українську літературу чотирма збірками поезій 1936 року, появу яких вітала львівська критика з признанням.
== Тематика творів ==
Рядок 17:
== Творчий доробок ==
Автор збірок поезій: «Кучеряві дні» (1936), «Шлях пілігрима» (1937), «Тривога» (1939), «Поворот» (1941); переспівів з японської поезії «Пісні далеких островів» (1941), драми «Україна в крові» (1938) і «Галя» (1947), збірка оповідань «Троянди в крові» (1946), «Сонце сходить із Заходу» (1955), «Світ на весело» (1955), «Наші за границею» (1955), «Р—33» (1967), збірка статей «Думки на вітрі» (1941), «Хвилі шукають берегів» (1955).
=== Джерела ===
| |||