Церква Миколи Набережного: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
Рядок 7:
| статус = Пам'ятка архітектури національного значення
| країна = {{UKR}}
| місце розташування = {{Квм}} вул. Г. Сковороди, 12
| координати = <!-- не обов'язковий {{Coord||||N||||E|scale:30000|display=inline,title}}-->
| конфесія = УАПЦ
Рядок 19:
| будівник = <!-- не обов'язковий -->
| скульптор = <!-- не обов'язковий -->
| архітектор = [[Григорович-Барський Іван Григорович | І. Г. Григорович-Барський]]
| засновник = <!-- не обов'язковий -->
| перша згадка = <!-- не обов'язковий -->
Рядок 33:
}}
 
'''Церква Миколи Чудотворця Набережного''' або '''Набережно-Микільська церква'''&nbsp;— православна церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури [[українське бароко | українського бароко]]. в КиєвіРозташована на Подолірозі вулиць Григорія Сковороди і Почайнінської за адресою. Споруджена за проектом [[Григорович-Барський Іван Григорович | І.&nbsp;Г.&nbsp;Григоровича-Барського]] у 1772—1775 роках.,<ref name="Tolochko">Толочко Л.&nbsp;І.&nbsp;Подільські храми Києва / Л.&nbsp;І.&nbsp;Толочко, М.&nbsp;Г.&nbsp;Дегтярьов.&nbsp;— К.: Техніка, 2003.&nbsp;— 176 с.:іл.&nbsp;— (Нац. святині України) ISBN 966-575-036-4</ref><ref name="Spalah">Золотоверхий Київ. Фотоальбом.&nbsp;— К.: Спалах.&nbsp;— 1995.&nbsp;—160 с.: іл. </ref> Вона добре збереглася до наших днів і міститься на розі вулиць Григорія Сковороди, 12, і Почайнінської, 8.<ref name="Galayba">Галайба В. Храми Св. Миколая в Києві / В. Галайба.&nbsp;— К.: Вид-во «Бібліотека українця», 2002.&nbsp;— 64 с.</ref>
 
Церква Миколи Набережного була єдиним київським храмом, де богослужіння не припинялися у радянські часи аж до 1960 року. У 1992 році тут відновилися богослужіння. Деякий час церква виконувала функції кафедрального храму [[УАПЦ]] в Києві. Богослужіння здійснюються українською мовою.<ref name="Galayba" />
 
 
== Історія ==
=== Заснування церкви ===
Згідно з народним повір`ям, давній храм на честь св. Миколая був зведений XI ст. поблизу того місця на березі річки, де, за переказом, втопилося було одне немовля, однак вонопотім чудом врятувалося.<ref name="Galayba" />
Перші відомі писемні джерела свідчать, що вже в середині XVI ст. тут існувала дерев'яна парафіяльна церква Миколи Набережного. Після пожежі 1677 року храм був зруйнований і на його місці будується нова дерев`'яна церква. На плані Києва 1695 року церкву Миколи Набережного зображено дерев'яною однобаневою з однією вівтарною апсидою. Наприкінці 1750-х років коштом козаків Київського та Ніжинського полків було здійснено капітальний ремонт. Незважаючи на розпочате у 1770-х рр.роках спорудження нового кам'яного храму, старий дерев'яний був розібраній лише наприкінці XVIII ст.<ref name="Tolochko" />
 
=== Зведення мурованої церкви ===
Нова мурована церква була зведена впродовж у 1772-1775 років<ref>М.В. Закревський вказує на 1779-й рік</ref> за проектом українського архітектора І.Г. Григоровича-Барського на добровільні пожертвування. Можливо, за зразок йому слугувала церква в селі Лемеші, біля Козельця, проект якої замовила у нього Наталя Розумовська з тим, щоб реалізувати його на могилі свого чоловіка, лемешівського козака Григорія Розума.<ref name="Galayba" />
 
=== ЛегендиРадянські часи ===
 
=== Сучасність ===
 
== Легенди ==
Згідно з народним повір'ям, храм на честь Миколи Чудотворця було зведено поблизу того місця, де втопилося немовля.
Легенда розповідає про подружжя, яке вирушило у Вишгород на поклін мощам Св. Бориса і Гліба та поверталося на човні Дніпром до Києва. Під час подорожі жінка задрімала і випустила маля у воду. З відчаю батьки звернулися з молитвою про допомогу до Св. Миколи. І здійснилося чудо — батьки знайшли невдовзі дитя живим та неушкодженим у [[Софійський собор (Київ) | Софійському соборі]] біля ікони Св. Миколи Мокрого. Протягом століть ікону Св. Миколи Мокрого визнавали як головну святиню Софійського собору та найдавнішу чудотворну ікону на Русі.<ref name="Tolochko" />
 
== Архітектура ==
 
===Дзвіниця з церквою Благовіщення===
 
== Див. також ==
Рядок 59 ⟶ 64:
 
[[Категорія:Храми Подільського району Києва]]
[[Категорія:Українське бароко]]
 
{{в роботі}}