Церква Миколи Набережного: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Сфереон (обговорення | внесок) м перейменував «Церква Миколи Чудотворця Набережного» на «Церква Миколи Набережного» |
Сфереон (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 7:
| статус = Пам'ятка архітектури національного значення
| країна = {{UKR}}
| місце розташування = {{Квм}} вул. Г. Сковороди, 12
| координати = <!-- не обов'язковий {{Coord||||N||||E|scale:30000|display=inline,title}}-->
| конфесія = УАПЦ
Рядок 19:
| будівник = <!-- не обов'язковий -->
| скульптор = <!-- не обов'язковий -->
| архітектор = [[Григорович-Барський Іван Григорович | І. Г. Григорович-Барський]]
| засновник = <!-- не обов'язковий -->
| перша згадка = <!-- не обов'язковий -->
Рядок 33:
}}
'''Церква Миколи Чудотворця Набережного''' або '''Набережно-Микільська церква''' — православна церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури [[українське бароко | українського бароко]].
Церква Миколи Набережного була єдиним київським храмом, де богослужіння не припинялися у радянські часи аж до 1960 року. У 1992 році тут відновилися богослужіння. Деякий час церква виконувала функції кафедрального храму [[УАПЦ]] в Києві. Богослужіння здійснюються українською мовою.<ref name="Galayba" />
== Історія ==
=== Заснування церкви ===
Згідно з народним повір`ям, давній храм на честь св. Миколая був зведений XI ст. поблизу того місця на березі річки, де, за переказом, втопилося
Перші відомі писемні джерела свідчать, що вже в середині XVI ст. тут існувала дерев'яна парафіяльна церква Миколи Набережного. Після пожежі 1677 року храм був зруйнований і на його місці будується нова дерев
=== Зведення мурованої церкви ===
Нова мурована церква була зведена впродовж у 1772-1775 років<ref>М.В. Закревський вказує на 1779-й рік</ref> за проектом українського архітектора І.Г. Григоровича-Барського на добровільні пожертвування. Можливо, за зразок йому слугувала церква в селі Лемеші, біля Козельця, проект якої замовила у нього Наталя Розумовська з тим, щоб реалізувати його на могилі свого чоловіка, лемешівського козака Григорія Розума.<ref name="Galayba" />
===
=== Сучасність ===
== Легенди ==
Згідно з народним повір'ям, храм на честь Миколи Чудотворця було зведено поблизу того місця, де втопилося немовля.
Легенда розповідає про подружжя, яке вирушило у Вишгород на поклін мощам Св. Бориса і Гліба та поверталося на човні Дніпром до Києва. Під час подорожі жінка задрімала і випустила маля у воду. З відчаю батьки звернулися з молитвою про допомогу до Св. Миколи. І здійснилося чудо — батьки знайшли невдовзі дитя живим та неушкодженим у [[Софійський собор (Київ) | Софійському соборі]] біля ікони Св. Миколи Мокрого. Протягом століть ікону Св. Миколи Мокрого визнавали як головну святиню Софійського собору та найдавнішу чудотворну ікону на Русі.<ref name="Tolochko" />
== Архітектура ==
===Дзвіниця з церквою Благовіщення===
== Див. також ==
Рядок 59 ⟶ 64:
[[Категорія:Храми Подільського району Києва]]
[[Категорія:Українське бароко]]
{{в роботі}}
|