Матей Басараб: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Яким (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Яким (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 32:
Походив з впливового боярського роду. Довший час очолював боярську опозицію проти політики господарів надання урядів іноземцям, зокрема грекам. Очолив змову проти господаря Раду ХІ Ільяша, якого змістив з престолу 1632 та отримав затвердження у [[Порта|Високій Порті]].
Сприяв економічному розвитку [[Волощина|Волощини]], зміцнював владу господаря. Утримував близькі стосунки з володарем [[Трансильванія|Семигороддя]] Юрієм ІІ Ракоці, з яким 1636 уклав союзний договір. Також уклав мирні договори з [[Османська імперія|Османською імперією]] (1636), [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] (1637), [[Венеціанська республіка|Венецією]] (1639). У листопаді 1637
В [[1653]] Басараб організував змову проти молдавського господаря, підтримуючи претендента на молдавський престол [[Георгій Штефан|С. Георгіцу]], разом з семигородським (трансільванським) князем [[Ракоці Юрій II|Юрієм II Ракоці]] вів боротьбу проти військ господаря [[Молдова|Молдови]] Василя Лупула, який втік до України, де отримав допомогу [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. Разом з козацьким військом на чолі з [[Хмельницький Тимофій|Тимошем Хмельницьким]] Василю Лупулу вдалось відбити Молдавське князівство, а згодом напасти на Валахію. Матей Бесараб був поранений в битві під Фінтою, але зрештою йому вдалось поконати Василя Лупула. Наступного року у Волощині розпочалось повстання загонів семенів, яким вдалось захопити столицю [[Тирговіште]]. В час перемовин з повстанцями Матей Бесараб помер.
| |||