Ідзковський Антон Леонардович: відмінності між версіями

Футболом Антон Леонардович зацікавився у [[школа №79 (Київ)|школі №&nbsp;79]], що в [[Київ|столиці України]], де був помічений представником новоствореної команди [[Совторгслужбовці|«Совторгслужбовці»]]. Для періоду [[Нова економічна політика|НЕПу]] потрапити в неї було великою вдачею&nbsp;— все-одно, що зараз підписати багатомільйонний контракт з фінансово могутнім клубом. Навесні [[1926]] року 18-річний Ідзковський став «першим номером» цього колективаколективу, а через два сезони отримав запрошення до [[Динамо (Київ)|київського «Динамо»]].<br />

Закоханий у футбол до самозабуття, юний воротар привчив себе до жорстокої самодисципліни. Він розробив спеціальні вправи, які на його думку мали сприяти розвитку реакції, координації, спритності, гнучкості, та годинами займався за індивідуальною програмою. До речі, антропометричні даннідані Антона Леонардовича були зовсім не воротарськими, так що самопідготовка, яку він собі вчинив, відіграла дуже важливу роль.<br />

[[7 серпня]] [[1934]] року Ідзковський провів єдиний матч у складі [[Збірна СРСР з футболу|збірної СРСР]] проти [[Збірна Туреччини з футболу|національної команди Туреччини]], який носив неофіційнихнеофіційний характер та закінчився перемогою радянських футболістів з рахунком 2:1.<br />

А у [[1935]] роціроку у складі збірної УРСР, до якої входило чимало динамівців, мав приймати участь у матчі проти професійного французького клубу [[Ред Стар (Париж)|«Ред Стар Олімпік»]], однак захворів і місце у воротах зайняв [[Трусевич Микола Олександрович|Микола Трусевич]] <ref>[http://www.zabei.kz/vratari/69-perelom-v-sportivnuyu-biografiyu-trusevicha Перелом у спортивній біографії Трусевича]</ref>.<br />