Заміхів (Україна): відмінності між версіями

=== Історія ===

 

В першій половині XVII ст. Заміхів вже існував і був позначений на карті [[Ґійом Левассер де Боплан|Боплана]]. В 1661 році Заміхів належав Христині Заміхівській, родом із Потоку. Поселення зазнає частих руйнувань, які були зумовлені численними військовими конфліктами, які мали місце на Правобережжі у другій половині XVII ст. <ref>[Архив Юго-Западной России, ч. 7, т. 2, с. 521]</ref> Але в 1734р. воно було пограбоване повсталими селянами. Під час повстання було вбито багато євреїв. З кінця XVIII ст. містечко Заміхів відноситься до [[Ушицький повіт|Ушицького повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]]. У цей час воно належить Гуменецьким, пізніше Старжинським і Богушам, (один із пагорбів місцеві жителі називають "Богушевим горбом"), а згодом - нащадкам останніх – Собанським, Даревським і Морачевським. На початку XIX ст. Заміхів був уже значним торгівельно-ремісничим центром (проживало 15 цехових ремісників). Усередині XIX ст. він згадується у документах “как весьма замечательный” в плані розвитку торгівлі. В цей час в Заміхові проходило 15 ярмарок в рік, на які завозилось товарів на 74 тис. 450 карбованців, а продаються – на 51 тисячу карбованців. В основному торгівля у Заміхові була зосереджена у руках місцевих євреїв. У 60-х роках XIX ст. зросла кількість ремісників - до 25, існувало 30 лавок, 2 водяних млини, шкіряний завод.

* [http://www.zamihivs.narod.ru/index.html Сайт Заміхівської ЗОШ І-ІІІ ст.]

 

* [http://weather.in.ua/ua/hmel'nickaja/8410 Погода в селі Заміхів]

{{Новоушицький район}}