Сур (Ліван): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Klm (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Klm (обговорення | внесок) |
||
Рядок 17:
[[Файл:TyreChrstQrtrPier.jpg|міні|250px|ліворуч|Гавань Сура, [[2006]] р.]]
Заснування міста приписувалося богам. За легендою, Усоос приплив на колоді до острова, поставив дві ментра і окропив їх кров'ю жертовних тварин. За іншим переказом, острів плавав по хвилях; на ньому були дві скелі і між ними оливка, на якій сидів орел, він повинен був зупинитися, коли будь-хто припливе до нього і принесе в жертву орла. Це зробив перший мореплавець Усоос, і острів був прикріплений до дна. [[Геродот]]у говорили місцеві
Найдавніша згадка про Тір — в [[Амарнська переписка|Амарнській переписці]]. Князь Тіра Адімільку,
Найдавніше поселення знаходилося дійсно на острові; на материку були тільки передмістя і кладовища, а ім'я материкового Палетіра («стародавній Тір») засновано
Острів мав дві гавані — сидонську на півночі і єгипетську на південному-сході; остання тепер засипана піском, і частина острова розмита морем. Першорядну роль серед фінікійських міст-держав Тір почав відігравати в [[XII століття до н. е.|XII ст. до н. е.]], після руйнування [[Сідон]]у [[филистимляни|филистимлянами]]; особливо це було помітно в сфері торгівлі. Майже всі колонії фінікійців в західній частині [[Середземне море|Середземного моря]]: ([[Кадіс]], [[Утіка]], [[Карфаген (місто)|Карфаген]] та багато ін.) були засновані вихідцями з Тіра. Міста-колонії визнавали гегемонію Тіра, вважали його бога - [[Мелькарт]]а - своїм і посилали щорічну данину в його храм. Утіка, яка намагалася повстати проти Тіра, була упокоренна царем [[Хірам|Хірамом I]] ([[969 до н. е.|969]]-[[936 до н. е.|936]]), відомим як містобудівник і мудрий політик. Саме через його дружбу з царем [[Соломон]]ом, тіряни допомагали євреям будувати [[Храм Соломона]].
Рядок 33:
В [[Абіссінія|Абіссінію]] проповідь [[християнство|християнства]] була занесена тірянами. Перший храм був побудований за [[Костянтин Великий|Костянтина Великого]] тірським єпископом і урочисто освячено в [[314]] р. [[Євсевій Кесарійський]] детально описує другий тірський храм, на півдненному-сході міста, що був освячений ним в [[335]] р. У Тірі відбувався собор у справі [[Афанасій Великий|Афанасія Олександрійського]]. Пізніше архієпископом міста був [[Вільгельм Тірський]], відомий також як історик.
У [[Середні віки]] Тір був одним з головних міст Сходу. Місто було багатим, промислово розвинутим (особливо славилося скляними виробами) та вважалося неприступним. Тільки завдяки розбрату серед мусульман і за сприяння венеціанського флоту, королю Єрусалима Балдуїну II вдалося [[1124]] р. підкорити місто. Облога Тіра [[Саладін]]ом [[1187]] була безуспішною — завдяки [[Конрад (маркграф Монферратський)|Конраду де Монферрат]] місто вистояло<ref> [http://www.templiers.info/cross_and_demilune/index.php?id=great_people&great_people=Conrad_de_Montferrat_seigneur_of_Tyre Прибытие Конрада де Монферрат в Тир. — История ордена Храма.]</ref>.
В [[1190]] тут був похований [[Фрідріх Барбаросса]]. [[1291]] р. Тір був зруйнований мусульманами. З цього часу місто прийшло в занепад, незважаючи на зусилля Фахреддіна відродити його славу. У 1837 р. Тір сильно постраждав від землетрусу. В даний час на місці Тіра знаходиться [[Сур (Ліван)|Сур]] — гарне містечко, яке, однак, не має великого значення, оскільки торгівля перейшла до [[Бейрут]]у. Населення Сура - бл. 6000 жителів, з них - 2700 мусульман і 2500 християн. Більшість православних свого часу возз'єдналися з Католицькою церквою, утворивши [[Мелькітська греко-католицька церква|Мелькітську греко-католицьку церкву]]. Міську громаду Сура очолює архієпископ тірський. Місто розташоване на Півночі колишнього острова, тепер сполученого з берегом.
| |||