Відмінності між версіями «Перша кінна армія»

стильові правлення
м (r2.7.1) (робот додав: lt:1-oji raitelių armija)
(стильові правлення)
}}
[[Файл:First Cav Army Mon.jpg|міні|праворуч|200пкс|Монумент 1-ї кінної армії (Львівська обл)]]
'''Пе́рша кі́нна а́рмія (1 КА)''' — вище оперативне об'єднання [[Кавалерія|кавалерії]] [[Червона армія|РСЧА]], створене під час [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни в Росії]] [[1918]]-[[1920]] років, яка була основним потужним і [[маневр]]еним засобом в руках фронтового і Головного командування для вирішення оперативно-стратегічних завдань..
 
== Історія ==
=== Перше формування ===
[[17 листопада]] [[1919]] [[Революційна військова рада республіки|РВС Республіки]] за пропозицією РВС [[Південний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південного фронту]] прийняв рішення про створення 1-ої Кінної армії (командувач [[Будьонний Семен Михайлович|С.  М.  Будьонний]], член РВС [[Ворошилов Климент Єфремович|К. Є.  Ворошилов]], до липня 1920  — [[Щаденко Юхим Опанасович|Ю.  О.  Щаденко]], з травня 1920  — С. К.  Мінін, з жовтня 1920  — П.  П.  Горбанів). За наказом РВС Південного фронту від [[19 листопада]] [[1919]] ця [[армія]] була утворена на базі 1-го кінного корпусу Будьонного у складі 4-ої, 6-ої і 11-ої дивізій.
 
У квітні 1920 до її склад входили: 4-а, 6-а, 11-а, 14-а і 2-а імені Блінова (незабаром виведена із складу) кавказька дивізії, Окрема кавказька [[бригада]] особливого призначення, автобронезагін імені Я.  М.  Свердлова, декілька [[бронепоїзд]]ів, авіагрупа і інші частини загальною чисельністю 16—17 тис. чоловік. У ряді операцій в оперативне підпорядкування 1-ій Кінній армії поступали 2—3 стрілецьких дивізії. За час свого існування 1-а кінна армія вела бої на різних [[фронт]]ах.
 
У листопаді-грудні [[1919]] року вона разом з 9-ою і 12-ою стрілецькими дивізіями складала одну з ударних груп Південного фронту. У [[Воронезько-Касторненська операція 1919 року|Воронезько-Касторненської операції 1919]] 1-а Кінна армія, розгорнута з кінного корпусу, завдала важких поразок білогвардійській кінноті, а потім зіграла вирішальну роль в Донбасівській операції 1919.
 
У січні [[1920]] року 1-а Кінна армія у взаємодії з військами 8-оїї армії звільнила [[Таганрог]] і [[Ростов-на-Дону]]. В ході цих битвбоїв основні сили білогвардійської [[Добровольча армія|Добровольчої армії]] були розгромленірозбиті, і ворожийа фронт супротивника був розірваний на дві частини.
 
В кінці січня [[1920]] року 1-а Кінна армія увійшла до складу [[Кавказький фронт (Громадянська війна в Росії)|Кавказького фронту]]. У лютому [[1920]], діючи на тихорецькому напрямі, вона провела спільно з доданими їй 20-йю, 34-йю і 50-йю стрілецькими дивізіями 10-оїї армії ЕгорликськуюЄгорликську операцію 1920, в ході якої були розгромленірозбиті 1-й Кубанський піхотний корпус білихбілогвардійців і кінна група генерала Павлова.
 
У квітні-травні [[1920]] року у зв'язку з початком [[Польсько-радянська війна 1920|радянсько-польської війни]] 1-а КА була перекинута з [[Північний Кавказ|Північного Кавказу]] в [[Україна|Україну]] і включена до складу [[Південно-Західний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південно-Західного фронту]]. Після зосередження в [[Умань|Умані]] вона взяла участь в [[Київська операція 1920 (РСЧА)|Київській операції 1920]] проти польських і українських військ.
 
[[5 червня]] [[1920]] 1-а кінна армія сильним ударом на вузькому фронтіучастку прорвала фронт противника на ділянці [[Самгородок, (Сквирський район)|Самгородок]] — Снігова, а [[7 червня]] оволоділа в глибокому тилу ворогапротивника [[Житомир]]ом і [[Бердичів|БердичевимБердичевом]], викликавши поспішний відхід усіх сил 2-оюї і 3-оюї польських армій.
 
[[27 червня]] 1-а кінна армія звільнилазахопила [[Новоград-Волинський]], а [[10 липня]]  — [[Рівне]].
 
Наприкінці липня  — початку серпня [[1920]] року 1-а кінна армія вела важкі бої під [[Львів|Львовом]], а потім в кінці серпня  — початку вересня в районі [[Замостя (Польща)|Замостя]], де потерпіла суттєву поразку від [[Шоста січова стрілецька дивізія|6-ї Січової стрілецької дивізії]] [[Армія УНР|Армії УНР]], після чого була виведена в [[резерв]] для поповнення, і згодом направлена на [[Південний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південний фронт]] для дій проти [[Біла армія|білогвардійських військ]] генерала [[Врангель Петро Миколайович|Врангеля]]. Восени 1920 року 1-а кінна армія у взаємодії з іншими військами Південного фронту провела успішний [[наступ]] з Каховського плацдарму в напрямі [[Асканія-Нова]], [[Громовка]]. В ході операції в [[Північна Таврія|Північній Таврії]] угрупуванню врангелевських військ генерала Врангеля було завдано великоїсуттєвої поразки. Лише частина цього угрупування прорвалася до [[Крим]]у.
 
Взимку 1920—21[[1920]]—[[1921]] років 1-а кінна армія вела [[Бій|бої]] з [[Махновський рух|бандамивійськами Махно]] на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]], а потім знищиларозбила білогвардійську повстанську армію генерала Пржевальського на Північному Кавказі. У травні [[1921]] 1-а кінна армія була розформована, але [[штаб]] армії зберігався ще до жовтня [[1923]] року.
 
У лавах 1-ї кінної армії билосявоювало багато бійців і командирів, що стали згодом виднимизайняли радянськимизначні командні посади в [[воєначальникЧервона Армія|Червоній Армії]]ами: [[Тимошенко Семен Костянтинович|С.  К.  Тимошенко]], [[Кулик Григорій Іванович|Кулик Г. І. Кулик]], [[Єрьоменко Андрій Іванович|Єрьоменко А. І. Єрьоменко]], [[Хрулев Андрій Васильович|А. В.  Хрульов]], [[Тюленєв Іван Володимирович|І. В.  Тюленєв]], [[Городовіков Ока Іванович|О.  І.  Городовіков]], [[Баграмян Іван Христофорович|І.  Х.  Баграмян]], [[Москаленко Кирило Семенович|К.  С.  Москаленко]], [[Рибалко Павло Семенович|П.  С.  Рибалко]], [[Лелюшенко Дмитро Данилович|Д.  Д.  Лелюшенко]], [[Апанасенко Йосип Родіонович|Й.  Р.  Апанасенко]], [[Мерецков Кирил Панасович|К.  П.  Мерецков]], [[Гречко Андрій Антонович|А.  А.  Гречко]], [[Рябишев Дмитро Іванович|Рябишев Д. І.]], [[Стрепухов Петро Якович|Стрепухов П.  Я. Стрепухов]], [[Жигарев Павло Федорович|П.  Ф.  Жигарев]], [[Леонов Олексій Іванович|О.  І.  Леонов]], [[Федоренко Яків Миколайович|Я. М.  Федоренко]], [[Жадов Олексій Семенович|О.  С.  Жадов]], [[Курочкін Павло Олексійович|П.  О. Курочкин Курочкін]] іта інші.
 
==== Командування ====
* '''Командувачі:'''
** [[Будьонний Семен Михайлович|Будьонний С. М. Будьонний]] ([[17 листопада]] [[1919]] - — травень [[1921]])
 
== Ресурси інтернету ==
== Література ==
* История гражданской войны в СССР, т. 3-5, М., 1958—61;
* Гражданская война 1918-19211918—1921, т. 1-3, М., 1928-30;
* Разгром Врангеля 1920. Сб. ст., М., 1930;
* Буденный С. М., Пройденный путь, кн. 1—2 М., 1959—65;