Перегуди: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 41:
Село засноване 1639 року в лісовій гущавині, надовго ізолювалося від навколишнього світу. Засновник і перший власник села Перегуди, Дмитро Іванович Перегуда, сполонізований українець із дворян Волині, католицького віросповідання. З 1699 року власником села став син Дмитра Івановича Перегуда Хома Дмитрович.
З з середини XVIII ст. село було у власності київського полковника Юхима Дарагана, в 1762 році перейшло у спадок до його сина Івана. Під 1765-1769 роками значилося як хутір Перегудівка – військова одиниця Бориспільської козацької сотні [[Київський полк|Київського полку]].
За румянцевим Генеральним переписом 1765 року Лівобережної [[Україна|України]], на хуторі проживало 81 особа, 25 дворів. За описом [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 1781 року село було власністю генерал-поручника Івана Дарагана, на хуторі проживало 29 осіб. За переписом 1801 року в селі Перегуди мешкало 97 осіб.
У 1912 році село Перегуди викупив у міністра внутрішніх справ імперії [[Трепов Федір Федорович|Федора Трепова]], Єгор Олексійович Вишневецький. Єгор Вишневецький збудував у селі горілчаний завод. Микола Антонович Вишневецький цегельний завод.
У 1915 році Єгор Вишневецький відкрив у селі церковно-приходську школу.
У 1918 році пани Вишневецькі загинули від рук сеньківської злочинної банди Веклича.
Рядок 55:
Першим головою Перегудівської сільської ради був Тарасенко Антон Пилипович.
З 1937 по 1938 рр. по селі прокотилася репресивна машина органів [[НКВС]]. За сфабрикованими справами антирадянської організації "Двоголовий орел", були розстріляні ряд колгоспників. Перегуда Федот Арсенович за те, що похрестив дітей, нелегально запросив попа, агітував за відкриття церкви в Борисполі.
У роки [[ВВВ|Великої Вітчизняної війни]] з 19 вересня 1941 року до 22 вересня 1943 року село перебувало під німецько-фашистською окупацією. За цей час 45 чоловік було відправлено в [[Німеччина|Німеччину]], спалено 60 хат.
У 1957 році в селі було відкрито крамницю, медичний пункт, клуб з кіноустановкою, бібліотеку. Працювала Перегудівська семирічна школа.
У 70-х роках село увійшло до [[Велика Стариця|Велико-Старицької]] сільради, а з 80-х років село підпорядковане [[Сеньківська сільська рада (Бориспільський район)|Сеньківській сільській раді]]. Колгосп ім.Г.Петровського був приєднаний до радгоспу "Сеньківський".
== Економіка села ==
| |||