Кам'янопіль (Львівський район): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильове правлення за допомогою AWB |
|||
Рядок 60:
Не останню роль в житті церковної громади тодішньої Мразниці відгравали брати [[Богдан Лепкий|Богдан]] та [[Левко Лепкий|Левко]] Лепкі, котрі були частими гостями свого швагра о. І. Ліщинського та відвідували нашу церкву.
Надзвичайну цінність становить збережена метрична книга реєстрації актів про шлюб що велась в церкві протягом [[1788]]-[[1920]] рр. тобто ця книга є найдавнішою і є першоджерелом початку ведення метричних книг у Галичині. Згідно
Як уже було згадано
Ще живі очевидці тих знаменних для Кам'янополю подій. Так бабуся Іванишин Зиновія [[1922]] р.н. згадує, як раділи українці Кам’янополя будівництву церкви, як вони, тоді ще маленькі діти весело бавилися біля фундаменту майбутньої церкви.
Рядок 92:
Період життя Кам’янопільської церкви з [[1937]] по [[1944]] роки на жаль маловідомий. [[Друга Світова Війна]] принесла зміни не лише на державному рівні, але й на рівні окремо взятої громади.
З воєнним періодом пов’язана цікава сільська легенда. За переказами при наступі німців жителі Кам'янополя познімали з дзвіниці два дзвони і закопали їх у різних місцях церковного подвір’я, щоб запобігти
Після спорудження церкви в парафіян залишилась ще одна гостра проблема – не було цвинтаря. Польська влада і зокрема Кам’янопільський поміщик Кречунович (вірмен за національністю), котрий володів з [[1919]] по [[1938]] рік більшістю земель, не бажав виділяти місця під поховання. Тому аж до [[1945]] року українців хоронили в Підбірцях. Ще до сьогодні на їхньому цвинтарі збереглись пам’ятники та хрести з іменами наших предків, у тому числі пам’ятник родини Мельників з Камінополя.
== Посилання ==
* [http://der-cer.lviv.ua/kamyanopil.html
{{Пустомитівський район}}
|