Піпський Григорій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 49:
Більшовики не дозволили селянам поховати тіла, лише в березні, коли розтанув сніг селяни знайшли понівечені тіла студентів. В березні 1918 відбулось перепоховання.<ref>[http://www.istpravda.com.ua/dates/2011/01/29/16684/ Історична Правда: 29 січня в історії]</ref>
 
При перепохованні 30-тьох крутянців на [[Аскольдова могила|Аскольдовій могилі]] газети згадували, що тільки біля двох трун студентів-галичан не було родичів, зокрема й біля Григорія Пипського. Але це не зовсім так, бо окрім тисячної процесії, з ним прийшла попрощатися і сім'я, у якої Піпський винаймав кімнату у [[Київ|Києві]] на [[Вулиця Пимоненка (Київ)|вулиці Пимоненка]].
 
Згадує киянин Ігор Ткаченко: {{початок цитати}}Але за труною Григорія, як своїм рідним, близьким, як за дорогою для них людиною у безкінечному потоці киян, в цій жалобній процесії від Київського вокзалу до Аскольдової могили йшли троє: мій дід Йосип, бабуся Ірина та їхня старша донька, сумуючи за ним і проводжаючи в останню путь.