Глас (музика): відмінності між версіями

'''Глас''' ({{lang-el|ἦχος}} — букв. відголосок; ''пізніше також'' звук, звучання; мелодія, наспів) - багатозначний термін, що застосовується в [[Православ'я | православної]] літургіки і музиці православного побуту. У професійному лексиконі гласи також (використовуючи [[Транслітерація | транслітерацію]] з грецької мови) іменують «іхос»<ref>Наприклад, в кн.: ''Лозовая И.Е.'' Древнерусский нотированный Параклит XII века: Византийские источники и типология древнерусских списков. Москва, 2009.</ref>.

# В [[Візантія | візантійській]] теорії музики глас - (а) те саме, що [[Лад (музичний лад) | ладовий]] звукоряд; (б) вид [[Модальність (музика) | модального]] ладу, зі специфічним набором (типово модальних) категорій і функцій. Вісім таких гласів трактувалися як єдина система і іменувалися ''осьмогласіє'', або [[октоїх]].

# В давньоруській церковній [[Монодия | монодії]] за традицією гласом називається комплекс поспівок ([[Мелодія|мелодійних]] формул); глас ідентифікується за наявністю в ньому характерних поспівок<ref>«Гласове мислення в співочому мистецтві Русі довгий час вивчалося з точки зору формульності, тоді як ладові характеристики гласів визнавалися абстрактними, такими що не мають відношення до давньоруського гласу, протиставляється візантійським, або "грецькому"» (И. Е. Лозовая. Глас // Православная энциклопедия, т. XI, с.551-552).</ref>. У сучасній науці поспівкова теорія піддається критиці. Противники традиційного уявлення розглядають давньоруський глас як (модальний) лад, однак згоди серед учених у питаннях теорії давньоруського ладу до цих пір так і не знайдено<ref>«Формальність і ладо-звукорядна структура голосу в співочій практиці не протистоять один одному, вони нерозривно пов'язані між собою» (И. Е. Лозовая. Там же). Теоретична модель давньоруського ладу («повсякденній ладу»), розроблена Ю. М. Холоповим і його ученицею Г. С. Бичковою (Федоровою) ще в 1980-х роках, не прийнята дослідниками давньоруського церковного співу.</ref>.

# У багатоголосній православній музиці - цілісна мелодія-модель, [[Гармонія (музика) | гармонізована]] за правилами [[тональність (музика)| тональності]] класико-романтичного типу. На основі таких моделей (в сукупності іменуються «[[обіход]]ом») в ​​сучасній Православній Церкві розспівуються багато молитвословних текстів - [[Стихира|стихири]], [[Тропар|тропарітропар]]і, [[ірмос]]и і др .<ref>Например, см.: Обиход регентской Школы при Московской Духовной Академии, для смешанного хора. Сергиев Посад, 2009.</ref>

Гласи православного церковного співу типологічно споріднені [[псалмовий тон | псалмовим тонам]] ктолицького співу.

== ПримечанияПримітки ==