Англійський хірург (фільм): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Jw (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
переклад
Рядок 1:
{{автопереклад}}
{{Фільм
| українська назва = Англійський хіріргхірург
| оригінальна назва = The English Surgeon
| плакат =
Рядок 9 ⟶ 8:
| сценарист =
| актори = Генрі Марш
| композитор = [[Нік Кейв]], <br />[[Уорен Елліс]]
| оператор =
| кінокомпанія =
Рядок 19 ⟶ 18:
}}
 
'''Англійський хірург''' ({{lang-en|''The English Surgeon''}})&nbsp;— [[документальний фільм]] [[австралійці|австралійського]] режисера Джеффрі Сміта. Вперше був показаний на Лондонському кінофестивалі 1 жовтня [[2007]] року. Отримав багато нагород на Європейськихєвропейських та Американськихамериканських кінофестивалях.
 
Більшу частину фільму знято в [[Україна|українському]] шпиталі, повному відчайдушних пацієнтів та застарілого медичного обладняння. Але це зовсім не медичний фільм. Це фільм про людинуЛюдину&nbsp;— Генрі Марша, [[Англія|англійського]] нейрохірурга, котрий відкрито бореться з моральними та етичними проблемами, що стосуються кожного з нас.
 
== Сюжет ==
Генрі Марш&nbsp;— один з передових лондонських нейрохірургів. Але незважаючи на це, він все ще їздить на роботу на [[велосипед]]і на роботу та щоразу сильно хвилюється про шкоду, що вінякої може спричинитизавдати своїм пацієнтам.
 
РухомийСпонукуваний потребою допомагати іншим, Генрі регулярно приїздив до [[Київ|Києва]] понад 15 років, щоб допомогти покращити жахливо застарілу систему хіріргіїхірургії мозку, щояку він побачиввиявив під час свого першого візиту в [[1992]] році. В Україні він безкоштовно допомагає своєму колезі, відомому українському хіріргухірургу Ігореві Курилцю.
 
В чоловіка сердніх років з [[Золочів]]а на ім'я Маріан пухлина мозку, йому було повідомлено, що він є неоперабельним в Україні. Генрі Марш&nbsp; — його остання надія. Генрі Марш та Маріан їдуть до Києва, де на них чекає Ігор Курилець. В рештіВрешті Генрі погоджується на операціюоперувати, але за однієї умови&nbsp;— під час всієї операції на мозку Маріан повинен бути в свідомості, що дозволить запобігти можливій паралізації лівих кінцівок. Це пов'язано з жахливими умовами проведеннядля операційхірургії в Україні та відсутністю сучасного обладнання. В результаті операції, що уривками показана в фільмі, пухлину було успішно видалено.
 
У фільмі показуються сцени консультацій лікарів з пацієнтами. Деякі з них стосуються життя та смерті. Зокрема, повідомлення бабусі немовлянемовляти, що немовляйого більше ніщо не зможе врятувативрятує, таа всеєдиний щоможливий можна зробитивихід&nbsp;— чекати на йогочекання смертьсмерті. А також розмова з 23-річною дівчиною, що має пухлину, котру також не можназ оперуватинеоперабельністю, алеякій лікарі не наважуються казати їй самій в очіповідомити, що жити їй залишилось щонайбільшемаксимум 5 років, та просять її привезти мамуматір із Москви. При цьому, вдаючи, що все під контролем, Генрі Марш не приховує, що причиною більшості фатальних випадків в Україні є запізнезапізніле виявлення патологій через «збанкрутілість» системи охорони здоров'я в цій країні.
 
В кінці фільму доктор Марш вирішує вирушитивирушає на Південний Захід України - навідати маму дівчинки, котру йому не вдалосьвдалося врятувати декількакілька років назадтому. Досить показовим є тост,виголошений щоним він промовивтост: «Я приїзжавприїздив в Україну 15 років, таі багато в чому я полюбив цю країну настільки ж сильно, як і свою. І я хотів би випити за намагання зробити тут деякі речі кращими».
 
Даний фільм осуджує «збанкртілу» систему охорони здоров'я України. ФільмОсвітлює показує застаріле,застарілість та подекудичасто - відсутнєвідсутність необхідненеобхідного медичнемедичного обладнання, довгі черги на прийом до лікарів, погані умови в шпиталях.
 
== Огляди ==
'''З брошюри Лондонського кінофестивалю''': ''«…будь-який з цих трьох персонажів достойнівартий окремого фільму, таі той факт, що вони з'являються в одному фільмі, здається неймовірним. НадзвичанийНадзвичайний документальний фільм Джеффрі Сміта має все, щочого ви можете жадати від будь-якого фільму на Фестивалі: напружену драму, несамовитий пафос, сцени не для слабонервнихслабкодухих, деякі жахливі моральні ділемидилеми, …, навіть деяка частинатрохи гумору».''
 
'''The Times:''' ''Жодна сцена, показаназ показаних на 51-му Лондонському кінофестивалі не порівняєтьсязрівняється за напруженістю зі сценою, що показанарозгортається впродовж двох третин від початку «Англійського хіріргахірурга». Документальний фільм виявляється веселим, лякаючим та глибоко зворушливим одночасно.''
 
'''Нік Фрейзер, [[BBC]]''': ''Дуже небагато фільмів я люблю так само, як цей.''