Пейзажний парк: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Seleonov (обговорення | внесок)
Lorry (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
 
[[Файл:Vorontsovsky palace seaside.JPG|міні|праворуч|350пкс|Пейзажний парк біля [[Воронцовський палац|Воронцовського палацу]], місто [[Алупка]], [[Крим]]]]
'''Пейзажний парк ''', також '''Англійський, Ландшафтний, Іррегулярний парк''' — напрямок в паркобудівництві кінця 18-19 століть в Західній і Східній Європі, в Сполучених Штатах.
 
== Англійські корені пейзажного парку ==
 
Нерівномірність розвитку різних держав у 17-18 століттях призвела до занепаду [[Іспанія|Іспанії]], підвищенню [[Голландія|Голландії]] і Франції. В тіні цих процесів визрівала могутня державність Британії, що наприкінці 18 і в 19 столітті стане домінувати в Європі і світі.
 
Рядок 14 ⟶ 16:
Назва «Англійський парк» також досить не точна, як і назва «Французький парк» в свою чергу. Пейзажний парк спокійно існував ще поряд з регуярними садами Італії і Голландії 16 століття, але ніяк не називався і не входив тоді в коло культури, в коло домінуючої естетики. В книзі «Поезія садів» покійного академіка [[Ліхачов Дмитро Сергійович|Ліхачова Дмитра Сергійовича]](1906 — 1999) він записав :« Пейзажні сади існували, як звісно, ще в добу [[Відродження]]. Іррегулярна і природна частина [[садиба|садиби]] землевласника століттями наступала на [[регулярний сад]] і відповідно використовувалась під впливом нових або модних вимог… Суто пейзажний парк вперше виник саме в англійській літературі, тобто раніше, ніж в реальності. Природній садовий пейзаж як проо́браз усіх садів — Райський сад — змалював в 4-й книзі «Втраченого Раю» англієць [[Джон Мільтон]] (1608—1674)».
 
В Британії у [[1770]] році вийшла з друку книга державного діяча Томаса Вейтлі « Нариси про сучасне садівництво, ілюстровані описами». Трактат англійця наробив галасу серед вельможних багатіїв з грошима і часом для дозвілля - модних послідовників і прихильників садівництва. Томас Вейтлі не давав настанов, як створити газони, ставки чи павільйони в саду. Він зажадав дати нову теорію «психологічного» саду. Вейтли поділяв пейзажні сади на сади-картини і сади - «характери»( реальні сади, створені талановитим садівником ). Вейтли декларативно проголосив « Садівництво... настільки ж вище за пейзажний живопис, наскільки реальність вища ( і багатша ) за її зображення». Читачі сприйняли це за « метафізику » сучасного садвництва, за нову її теорію. « Нариси про сучасне садівництво» Томаса Вейтлі були досить швидко перекладені французькою та німецькою. Так, імператриця [[Катерина II]], захоплена у 1770-і рр. садівництвом - «плантоманиєю» , власноруч скопіювала книгу Вейтлі и готувала її переклад, аби дати зразок « метафізики » сучасного садвництва « володарям приморських дач, розташованих вздовж Петергофського шляху ». Це був район аристократичних палаців з садами багатіїв і вельмож на шляху до імператорської резиденції у [[Петергоф]]і. А «побажання» імператриці розгядали як черговий наказ швидкого виконання.
Ландшафтні архітектори [[Російська імперія|Російської імперії]] кінця 18 столітття (Микола Львов,Андрій Болотов та ін.) уникали назви «Англійський парк», яку як престижну і модну використовував царський двір. [[Болотов Андрій Тимофійович]] (1738—1833) і Микола Львов запропанували свою назву — «Натуральний сад (парк)» як більш точну і відповідну реальності. До того ж назва «Англійський парк» не враховувала національних різновидів пейзажного парку — того ж російського пейзажного, німецького, оссіанівського парку тощо.
 
Ландшафтні архітектори [[Російська імперія|Російської імперії]] кінця 18 столітття ( Микола Львов,Андрій Болотов та ін.) уникали назви «Англійський парк», яку як престижну і модну використовував царський двір. [[Болотов Андрій Тимофійович]] (1738—1833) і Микола [[Львов запропанувалиМикола Олександрович]] запропонували свою назву — «Натуральний сад (парк)» як більш точну і відповідну реальності. До того ж назва «Англійський парк» не враховувала національних різновидів пейзажного парку — того ж російського пейзажного, німецького, оссіанівського парку тощо.
 
Але до висновків Томаса Вейтлі прислухалися навіть вони, про свідчать ландшафтні проекти М. Львова і його ж садівнича практика ( пейзажний сад біля Слободського палацу патрона Безбородько в Москві, власний « натуральний сад » Львова в садибі Знаменське-Райок ).
 
<center><gallery>
Рядок 38 ⟶ 44:
 
== Особливості садівництва в Англії ==
[[Файл:Chatsworth House 02.jpg|міні|праворуч|200пкс|Садиба Четсворт Хаус і випас овець в парку]]
Садівництво в Англії пройшло довгий шлях до середини 18 століття. Острівна відокремленість Англії спонукала появу своїх законів в плануванні садів, незважаючи на запозичені зразки садів [[Голландія|Голландії]] чи Франції. Великі [[сад бароко|сади бароко]] на зразок Версалю мали місце лише біля королівських замків. Великі домішки культури середньовіччя виявилися і в садівицтві, в планування садів Англії часто вводили різні [[лабіринт|лабіринти]]. Геометричні форми регулярних садів тут швидко набридли. Теоретичні пошуки призвели до визнання принципу, що «Вся земля&nbsp;— сад». Але цей сад зовсім не геометричних, регулярних форм, а пейзажний.
 
[[Файл:Dortmund-Zoo-IMG 5518-a.jpg|міні|праворуч|200пкс|Олені в парку]]
Садівництво в Англії пройшло довгий шлях до середини 18 століття. Острівна відокремленість Англії спонукаласприяла появупояві своїх власних законів в плануванні садів, незважаючи на запозичені зразки садів [[Голландія|Голландії]] чи Франції. Великі [[сад бароко|сади бароко]] на зразок Версалю мали місце лише біля королівських замків. Великі домішки культури середньовіччя виявилися і в садівицтві, в планування садів Англії часто вводили різні [[лабіринт|лабіринти]], поширені з часів [[готика|готики]]. Геометричні форми регулярних садів тут швидко набридли. Теоретичні пошуки призвели до визнання принципу, що «Вся земля&nbsp;— сад». Але цей сад зовсім не геометричних, регулярних форм, а пейзажний.
Тому в Британії почали рано відмовлятися від регулярних садів. Виник англійський, пейзажний сад. Він був значно дешевішим за парк французького зразку, не потребував армії садівників і копіював форми навколишніх краєвидів. На його форми мали вплив пейзажний живопис [[Пуссен|Пуссена]], і, особливо, [[Клод Лоррен|Клода Лоррена]]. Тому в пейзажних садах Британії не відмовлялись від будівництва окремих [[павільон|павільонів]], мостів, штучних ставків тощо. Неможливо уявити випас худоби в регулярному саду. Випас худоби в пейзажному саду Англії&nbsp;— звичайна річ, до того ж практична в міщанській і поміркованій країні. Зовні це були залишки великих вольєрів садів бароко і гра в сільську простоту. Монотонні галявини пейзажних парків домашні і дикі тварини, а також птахи робили живими і схожими на краєвиди за парковими огорожами. Дикі олені і птахи і досі окраса багатьох пейзажних парків країни.
 
Тому в Британії почали рано відмовлятися від регулярних садів. Виник англійський, пейзажний сад. Він був значно дешевішим за парк французького зразку, не потребував армії садівників і копіював форми навколишніх краєвидів. На його форми мали вплив пейзажний живопис [[Пуссен|Пуссена]], і, особливо, [[Клод Лоррен|Клода Лоррена]]. Тому в пейзажних садах Британії не відмовлялись від будівництва окремих [[павільон|павільонів]], мостів, штучних ставків тощо. Неможливо уявити випас худоби в регулярному саду. Випас худоби в пейзажному саду Англії&nbsp;— звичайна річ, до того ж практична в міщанській і поміркованій країні. Зовні це були залишки великих вольєрів садів бароко і гра в сільську простоту. Монотонні галявини англійських пейзажних парків домашні і дикі тварини, а також птахи робили живими і схожими на краєвиди за парковими огорожами. Дикі олені і птахи і досі окраса і характерна «деталь» багатьох пейзажних парків країни, як і «англійська нудьга».
 
== Тематичність пейзажних парків ==
Цікавою особливістю пейзажних парків стала їх тематичність. Звичайно, не всі вони мали чітко визначену тему, але тематичність була бажаною. Розквіт і модність пейзажних парків припала на війни в Європі, тому військова тематика стала переважати в парках можновладців.
 
* (Росія). Пейзажна частина [[Царське Село|Царського Села]] при [[Катерина ІІ|Катерині ІІ]] рясніє парковими спорудами, що уславлюють-увічнюють військові перемоги [[Російька імперія|Російької імперії]] в російсько-турецьких війнах кінця 18 ст.( Чесменська колона, Кримська колона, Турецька лазня ). Декілька обелісків на честь військових перемог було встановлено за наказом імператриці і в Пелі, (другій парадній резиденції Катерини ІІ), яку пізніше зруйнували.
 
* (Франція). [[Палац Мезон-Лафіт]]. Чудову садибу з регулярним парком ще 17 століття у 1804&nbsp;р. придбав маршал Наполеона Жан Лан. Він руйнує регулярний парк, а на його місці висаджує італійські топо́лі, що імітують розташування полків в битві при Монтебелло. Це тішить пихатого маршала, якому Наполеон дарував вигаданий титул герцога Монтебелло. Наново розпланованим алеям новоспечений герцог дає назви на честь наполеонівських генералів і військових перемог того часу. Була в пейзажному парку і площа патрона&nbsp;— Наполеона.
 
* (Росія). Садиба Студенець&nbsp;— тепер в межах [[Москва|Москви]]. Герой війни з Наполеоном Арсеній Закревський придбав садибу у князів Гагаріних. Закревський робить пейзажний парк садиби пам'ятником війни [[1812]] року. За його наказом в парку роблять канали[[канал]]и, а прямокутні ділянки-острови присвячують начальникам, під керівництвом яких служив вояк-поміщик. На кожному з островівострівців було встановлене [[погруддя]] відповідного воєначальника. Звичайно ж, ніхто після смерті поміщика не беріг а ні[[ парк]], а ні [[погруддя]], які зникли. Залишки парку використовують для відпочинку як Парк культури і відпочинку «Красная Пресня».
 
== Агресивні втручання володарів ==
З появою моди на пейзажні сади, надзвичайно зросло агресивне втручання володарів в планування садів. Якшо в часи бароко володар лише давав наказ майстрам і садівнику про створення саду, в добу класицизму володарі агресивно втручалися в задум, в проект і в реалізацію проекта. Значення садівника як автора проекту значно понизили пихаті володарі. І часто садівник ставав слугою, наглядачем за рослинами парку.
 
[[Файл:Альтанка Глінки.JPG|міні|праворуч|160пкс|Качанівка, Україна. Павільон Глінки]]
Імператриця Катерина ІІ наказала перекопати береги регулярного ставка в Царському Селі, аби став робив враження натурального водоймища. Тому бароковий [[Грот]] на берегах нерегулярного ставка і досі бачиться чужорідним елементом.
[[Файл:Pavlovsk park1040.jpg|міні|праворуч|200пкс|Павловськ. Руїна-колонада.]]
 
[[Файл:Башня-руина-01.jpg|міні|праворуч|200пкс|Царицино. Вежа-руїна]]
Маршал Лан наказав зруйнувати регулярний сад при палаці Мезон-Лафіт заради нового планування за власним проектом.
 
З появою моди на пейзажні сади, надзвичайно зросло агресивне втручання володарів в планування садів. Якшо в часи бароко володар лише давав наказ майстрам і садівнику про створення саду, в добу класицизму[[класицизм]]у володарі агресивно втручалися в задум, в проект і в реалізацію проекта. Значення садівника як автора проекту значно понизили пихаті володарі. І часто садівник ставав слугою, наглядачем за рослинами парку.
Планування, якщо сад не мав визначеної тематичності, перестало відігравати значну ролю, як це було в садах бароко. Архітектурність, геометричність, що переважала в садах бароко,повсюди викорінювалась заради картинності, відповідності краєвида пейзажним картинам. В Німеччині пейзажні садівники дійли до створення парків за виглядом якоїсь картини. Тому такий парк мав лише одну виграшну позицію огляду. І якщо пагорб чи купа дерев заважали картинності, пагорб зрівнювали, а дерева безжально вирубали. І навпаки, якщо пагорба не було, його штучно створювали, а необхідні дерева наново садовили. Наново прокладали нові стежки, нові просіки заради розкриття на краєвиди і дальні перспективи.
 
[[Імператриця]] Катерина ІІ наказала перекопати береги регулярного ставка в Царському Селі, аби став робив враження натурального водоймища. Тому бароковий [[Грот]] на берегах нерегулярного ставка і досі бачитьсявиглядає чужорідним елементом в невідповідному оточенні.
Створення і існування пейзажних садів прийшлося на досить швидку зміну трьох ідейних течій - [[класицизм]]у, [[сентименталізм]]у, [[романтизм]]у. Жодна з цих течій не цінувала, не шанувала жарти, веселощі або сміх, як це було в добу бароко. Веселощі, сміх повсюдно виганялися з пейзажних парків заради меланхолії, невеселих спогадів, сумних мрій, жалю по молодості чи особистим втратам.
 
[[Маршал]] Лан наказав зруйнувати регулярний сад прибіля палаці [[палац Мезон-Лафіт|палацу Мезон-Лафіт]] заради нового планування за власним проектом. Думка, що «не все нове краще за давнє» в голову вояка не приходила і його поведінкої не керувала.
Спогади про якісь події в минулому були найважливішою частиною образів пейзажних парків.Тому в пейзажних парках досі, 200-250 років потому, гордовито розказують про відомих людей( поетів, композиторів, істориків, акторів...) які сюди навідались і хоча б якийсь час перебували тут. Прикладами є могила [[Руссо]] в парку Ерменонвіль ( Франція ), [[павільон Глинки]] в саду [[Качанівка|Качанівки]] ( Україна ), погруддя поета Пушкіна в саду Архангельського, кенотаф-обеліск на честь загиблих братів Брольї в парку [[Монрепо]] (Виборг, Росія), посмертний пам'ятник-ваза коханцю імператриці Катерини ІІ Ланському в пейзажній частині парку Царського Села тощо.
 
Планування, якщо сад не мав визначеної тематичності, перестало відігравати значну ролю, як це було в садах бароко. Архітектурність, геометричність, що переважала в садах бароко,повсюди повсюдно викорінювалась заради картинності, відповідності краєвида пейзажним картинам. В Німеччині пейзажні садівники дійли до створення парків за виглядом якоїсь картини. Тому такий парк мав лише одну виграшну позицію огляду. І якщо пагорб чи купа дерев заважали картинності, пагорб зрівнювали, а дерева безжально вирубали. І навпаки, якщо пагорба не було, його штучно створювали, а необхідні дерева наново садовили. Наново прокладали нові стежки, нові просіки заради розкриття на краєвиди і дальні перспективи.
Поширеною атракцією пейзажних парків стала Руїна.Вона відсилала пам'ять відвідувача парку в історичне минуле.Було зовсім необов'язковим, щоб руїна належала справжньому палацу чи храму.Було досить самої руїни як натяку на життя, що ніби точилося тут і зникло( Руїна в парку Царицино, (Москва),Руїна-башта в парку Царського Села,Руїнний мостик в парку Павловська, руїна на острівцю Руїнного ставка в Луговому парку( в передмісті Петербурга Петергофі) тощо.
 
Створення і існування пейзажних садів прийшлося на досить швидку зміну трьох ідейних течій - [[класицизм]]у, [[сентименталізм]]у, [[романтизм]]у. Жодна з цих течій не цінувала, не шанувала жарти, веселощі або сміх, як це було в добу бароко. Веселощі, сміх повсюдно виганялися з пейзажних парків заради [[меланхолія|меланхолії]], невеселих [[спогади|спогадів]], сумних мрій, жалю по молодості чи особистим втратам.
 
Спогади про якісь події в минулому були найважливішою частиною образів пейзажних парків. Тому в пейзажних парках досі, 200-250 років потому, гордовито розказують про відомих людей ( поетів[[поет]]ів, композиторів[[композитор]]ів, істориків[[історик]]ів, акторів[[актор]]ів...) які сюди навідались і хоча б якийсь час перебували тут. Прикладами є могила [[Руссо]] в парку Ерменонвіль ( Франція ), [[павільон ГлинкиГлінки]] в саду [[Качанівка|Качанівки]] ( Україна ), погруддя поета Пушкіна в саду Архангельськогосадиби [[Архангельське]], кенотаф-обеліск на честь загиблих братів Брольї в парку [[Монрепо]] (Виборг, Росія), посмертний пам'ятник-ваза коханцю імператриці Катерини ІІ Ланському в пейзажній частині парку Царського Села тощо.
 
Поширеною атракцією пейзажних парків стала [[Руїна]]. Вона відсилала пам'ять відвідувача парку в історичне минуле. Було зовсім необов'язковим, щоб руїна належала справжньомуколишній споруді, палацу чи храму. Було досить самої руїни як натяку на життя, що ніби точилося тут і зникло( Руїна в парку [[Царицино]], (Москва), Руїна-баштавежа в парку Царського Села, Руїнний мостик в парку Павловська, руїна на острівцю Руїнного ставка в Луговому парку( в передмісті Петербурга Петергофі) тощо.)
 
Коли в парку Павловська частково обвалилася колонада, її не стали відновлювати - і через брак коштів, і через брак бажання відновлювати, і через надзвичайну відповідність руїн паркам пейзажного типу.
Рядок 105 ⟶ 119:
 
== Див.також ==
 
 
{{3 стовпці}}
* [[Парк]]
* [[Сад бароко]]
* [[Софіївка (дендропарк)]]
* [[Монрепо]]
* [[Царицино]]
* [[Парк «Загребелля»]]
* [[Парк «Березовий гай»]]
Рядок 116 ⟶ 135:
* [[Наталівський парк]]
* [[Регіональний ландшафтний парк]]
</div>
 
== Джерела ==
* Використані матеріали англійської, російської вікіпедій