Атомістика: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
Рядок 27:
== Народження сучасної атомістики ==
 
Кінець [[19 століття|19]] і початок [[20 століття|20 ст.]] знаменують собою період народження сучасної фізичної атомістики. В цей час було відкрито [[електрон]]и, явище природної [[радіоактивність|радіоактивності]], залежність [[маса|маси]] мікрочастинок від [[швидкість|швидкості]] їхнього руху. Нові знання про будову матерії почали суперечити існуючому розумінню матерії, що базувалось на таких «істотних ознаках» всього матеріального, як неподільність атомів і незмінність їхньої маси. Оскільки було встановлено, що атоми можуть взаємоперетворюватись і мають складну будову, а маса мікрочастинок змінюється від умов руху, то [[К. Пірсон]], [[Рей|А. Рей]], [[Анрі Пуанкаре|А. Пуанкаре]] та інші заявили, що «матерія зникає», що об'єктивність законів руху в просторі і часі — не наукове поняття, а вільний витвір людського розуму. Виникла криза в природознавстві. Суть її полягала в ''«…ломці старих законів і основних принципів, у відкиданні об'єктивної реальності поза свідомістю, тобто в заміні матеріалізму ідеалізмом і [[агностицизмом]]»'' <ref>Ленін В. ї. Твори, т. 14, с. 235</ref>. <!-- Ідеалізм, підтриманий ідеологами імперіалізму, проникаючи в науку, гальмував розвиток сучасної фізичної А.
-->
 
Теоретичний розгром «[[фізичний ідеалізм|фізичного ідеалізму]]» здійснив [[Ленін|В. І. Ленін]]. У своїй праці «[[Матеріалізм і емпіріокритицизм]]», розвиваючи [[діалектичний матеріалізм]], Ленін заклав філософські основи сучасної фізичної атомістики. Надзвичайно важливе методологічне значення для сучасної фізичної атомістики має ленінське визначення поняття матерії: ''«…матерія є те, що, діючи на наші [[органи чуття|органи чуттів]], спричиняє [[відчуття]]; матерія є об'єктивна реальність, дана нам у відчутті…»'' <ref>Твори, т. 14, с. 128</ref>. За своїм змістом це поняття охоплює все те, що існує незалежно від свідомості людини, всі види матерії. Ленінське поняття матерії не зв'язане, як з [[абсолют]]ом, з будь-яким кінцевим ступенем дискретності матерії. Діалектичний матеріалізм, писав В. І. Ленін, ''«наполягає на приблизному, відносному характері всякого наукового положення про будову матерії і властивості її, на відсутності абсолютних граней в природі, на перетворенні рухомої матерії з одного стану в інший…»'' <ref>Там же, с. 238</ref>. Епохальне значення праці В. І. Леніна «Матеріалізм і емпіріокритицизм» для розвитку сучасної атомістики полягає в тому, що вона, здійснивши ідейний розгром «фізичного ідеалізму», ліквідувала ті теоретичні тупики, в які завів атомістику в ідеалізм, і вказала основні шляхи її дальшого розвитку.