Рід (мовознавство): відмінності між версіями

[[Українська мова|Українські]] [[іменник|іменники]] в однині належать до чоловічого, жіночого чи середнього ''роду'' (винятково і до чоловічого і до жіночого ''роду'': той/та сирота — залежно від статі). Крім назв осіб і деяких тварин, що (хоч і не послідовно) мають чоловічий або жіночий. ''Рідрід'' за статевими ознаками (син, батько, баран, джура; дочка, телиця) приналежність іменників до трьох родів умотивована значенням і визначається за морфологічними ознаками (суфіксами й закінченнями в називному [[Відмінок|відмінку]] однини: у зв'язку з типом відмінювання чоловічого — на твердий і (функційно) м'який [[Приголосний звук|приголосний]], зрідка на -'''о''', при родовому на -'''а'''; жіночого — на (функційно) м'який приголосний, на -'''а''', винятково на -'''і''' при родовому на -'''и''', і; середнього на -'''о''' , -'''е''', -''' 'а''' при родовому на -'''а''' (пор. хліб, ніж, кінь, Дніпро; ніч, сіль, рука, пані; село, поле, знання); відповідно до того чужі слова або змінюють свій ''рід'' в [[Українська мова|українській мові]] (аукціон, технікум, саботаж, бар, бакара), або, затримуючи давній ''рід'', (змінюють закінчення (акція, група).