Вікіпедія

Насичений інтернет-застосунок: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Mung Daal (обговорення | внесок)
1246 редагувань
Створена сторінка: {{Перекладаю|Mung_Daal}} '''Rich Internet application''' ('''RIA''', «''Насичений («багатий») веб-застосунок''») —...
 
Mung Daal (обговорення | внесок)
1246 редагувань
м перекладено
Рядок 5:
* передає web-клієнту необхідну частину користувацького інтерфейса, залишаючи більшу частину (ресурси програми, дані, тощо) на сервері;
* запускається в браузері та не потребує додаткового встановлення ПЗ;
* запускається локально в середовищі безпеки, называемой- «[[ПесочницаПісочниця (безопасностьбезпека)|песочницапісочниці]]» (sandbox).
 
ВНа настоящеесьогодні времянайпоширенішими тремя наиболее распространенными подобнымиподібними платформами являютсяє [[Adobe Flash]], [[Java]] иі [[Microsoft Silverlight]] сіз уровнемрівнем проникновения<!-- куда? и может "внедрения"?-->проникнення 99 %, 80 % иі 54 % соответственновідповідно (по состояниюстояном на июльчервень 2010 годароку)<ref>[http://www.statowl.com/custom_ria_market_penetration.php Rich Internet Application Market Share]</ref> .
 
== ИсторияІсторія ==
Термін «RIA» вперше використала компанія [[Macromedia]] в офіційному повідомленні в березні [[2002]] року. Проте ця концепція існувала кількома роками раніше з такими назвами:
Термин «RIA» впервые был упомянут компанией Macromedia в официальном сообщении от марта 2002 года. Эта концепция существовала несколькими годами ранее со следующими названиями:
* ''[[Remote Scripting]]'', [[Microsoft]], околоблизько [[1998 год]]а
* ''X Internet'', Forrester Research, в октябрежовтень [[2000 года]]
* ''Rich (web) client''
* ''Rich web application''
 
Робота традиційних [[Веб-застосунок|веб-застосунків]] зконцентрована довкола [[Клієнт-серверна архітектура|клієнт-серверної архітектури]] з [[Тонкий клієнт|тонким клієнтом]]. Такий клієнт переносить усі задачи з обробки інформації на сервер, а сам використовується лише відображати статичний контент (тут — [[HTML]]). Основним недоліком цього підходу є те, що вся взаємодія із застосунком має оброблятися сервером, що потребує постійного відсилання даних на сервер, очікування відповіді сервера та завантаження сторінки назад до браузера. За використання технології запуску застосунків на боці клієнта, RIA може обійти цей повільний цикл синхронізації за рахунок більшої взаємодії із користувачем. Ця відмінність приблизно аналогічна такій між архітектурою з «тонким клієнтом» ({{lang-en|Thin client}}) та архітектурою з «товстим клієнтом» ({{lang-en|Fat client}}), чи між [[термінал]]ом і [[мейнфрейм]]ом.
Работа традиционных [[Веб-приложение|веб-приложений]] сконцентрирована вокруг [[Клиент-серверная архитектура|клиент-серверной архитектуры]] с [[Тонкий клиент|тонким клиентом]]. Такой клиент переносит все задачи по обработке информации на сервер, а сам используется лишь для отображения статического контента (в нашем случае [[HTML]]). Основной недостаток этого подхода в том, что все взаимодействие с приложением должно обрабатываться сервером, что требует постоянной отправки данных на сервер, ожидания ответа сервера, и загрузки страницы обратно в браузер. При использовании технологии запуска приложений на стороне клиента, RIA могут обойти этот медленный цикл синхронизации за счёт большего взаимодействия с пользователем. Эта разница примерно аналогична разнице между архитектурой с «тонким клиентом» (Thin client) и архитектурой с «толстым клиентом» (Fat client), а также между терминалом и мейнфреймом.
 
ПостепенноеПоступовий развитиерозвиток стандартовстандартів сетимережі ИнтернетІнтернет привелопризвів кдо возможностиможливості реализоватьреалізувати подобныеподібні технологиитехнології на практикепрактиця, однакохоча сложной складно провести четкуючітку границумежу междуміж темтим, какие именноякі технологиисаме включаюттехнології ввключають себяу приложениясобі RIA, иа какиеякі нетні. Но все RIA имеют одну схожую особенность: они включают в себя некую промежуточную часть кода приложения, находящуюся между пользователем и сервером, которую обычно называют «движком клиента». Этот движок загружается в самом начале и в дальнейшем может догружаться по ходу работы приложения. Движок клиента выступает в роли надстройки браузера и обычно отвечает за рендеринг пользовательского интерфейса и взаимодействие с сервером.
 
То, что может быть выполнено RIA, может быть ограничено возможностями пользовательской системы. Но в целом, интерфейс пользователя создавался для выполнения функций, которые по надеждам разработчиков должны были улучшить пользовательский интерфейс и ускорить обработку пользовательских запросов, по сравнению с возможностями стандартного веб-браузера. Также, простое добавление движка клиента не запрещает приложению уходить с нормальной синхронной модели взаимодействия браузера и сервера, большинство движков RIA позволяют выполнить дополнительные асинхронные запросы серверу.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Насичений_інтернет-застосунок