Покривна система: відмінності між версіями

Сосочковий шар розташований безпосередньо під епідермісом та містить сосочки. Деякі з них мають капіляри, що постачають до шкіри поживні речовини, інші містіть рецептори дотику. Подвійні ряди сосочків на пальцях формують відбитки пальців, що допомогаютьдопомагають підвищенню жорствості шкіри на зсув.

Сітчастий шар містить щільну мережу колагену, що зібрана у вигляді ліній Ланжера. Порізи, паралельні цим лініям заживають швидше та з меншим утворенням шрамів. Цей шар також містить рецептори тиску — корпускули Пасініана, потові залози, лимфатичнілімфатичні вузли, гладкі м'язи і волосяні цибулини.

Гіподерма є третім шаром шкіри, хоча часто вважається підшкірним шаром. Це шар сполучної тканини, що містить розгалужену мережу кровоносних і лім­фатичних судин, уздовж яких про­ходять відгалуження глибоких шкірних нервів, в оточенні аргірофільних і колагенових волокон. Мережа волокон найщільніша між епідермою та дермою, від цього шару углиб опускаються пучки волокон, утворючиутворюючи структуру, подібна до решітки, що оточує жирові клітини. Тут зберігається велика частина жиру, що складає у людини біля половини. У цей шар також проникають сальні та потові залози і волосяні цибулини.

У шкірі ссавців знаходиться велике число асоційованих структур, таких як [[Потові залози|потові]] та [[сальні залози]]. Потові залози бувають двох типів: еккринні роташованірозташовані глибше та розподілені по всій поверхні, а апокринні сконцентровані біля поверхні підмишок, сосків та району геніталій. Еккринні залози відповідають на високу температуру та виділяють [[піт]], що складається переважно з води та містить до 1% солей та жирів. Апокринні залози виділяють також феромони, що забезпечують привертання представників іншої статі під час спаровування або подають інші сигнали представникам як свого, так й інших видів. Ці залози відповідають на сексуальне збудження та стрес. Існує також кілька модифікованих та більш спеціалізованих варіантів апокринних залоз. Одним з прикладів є розташовані у [[вухо|вухах]] [[церумінозні залози]], що виділяють вушну сірку. іншим прикладом є [[молочні залози]] самок, призначені для виділення [[молоко|молока]].

[[Волосся]] складається з ороговілих волокон клітин, що розвиваються у епідермісі. Кожний волос поділяється на цибулину та стержень, стержень містить мозкову речовину, коркову речовину та кутикулу (оболонку). У центрі волоса знаходиться мозкова речовина, що містить оро­говілі полігональні клітини, м'які кератинові волокна та повітря. Пушкове волосся мозкової речовини не має. Коркова речовина формує найтовщий шар та містить [[пігмент]]и, що нада.тьнадають волоссю колір. Кутикула, зовнішній шар, сформована з мертвих клітин, що перекриваються, як луски. Як коркова речовина, так і кутикула, містять жорсткий кератин. Коріння волоса знаходиться у волосяному фолікулі, найглибша частина якого, занурена у дерму, має назву волосяної цибулини. До цибулини проникає один сосочок дерми та постачає йому поживні речовини, необхідні для росту волоса. Всі цибулини формуються під час ембріонального розвитку, після чого нових цибулин вже не з'являється.

До волосяних фулікулів прикрепленіприкріплені ''випрямляюічівипрямляючі м'язи'', [[гладкі м'язи]], що при скороченні приводять волос у вертикальне положення та утворюючи бугорки на шкірі («гусину шкіру»). Ці м'язи знаходяться під кнтролемконтролем нервової системи, вони активізуються у випадку холоду або жаху.

[[Нігті]] або [[кігті]] є твердими пластинами кератинизованих клітин на кінцях пальців. Подібно до волосся, вони розвиваються з епідермісу. Нігті / кігті допомогають хапати об'єкти, чесатися, та захищають пальці. компонентами нігтя є нігтьова луночка (біла частина в основі), тіло та корінь (схований під шкірою, саме тут відбувається ріст). Ноготь покоїться на товстому шарі епітеліальних клітин — ложі нігтя, тоді як навколо кореня розташоване інше потовщеня шкіри— матриця. Під час ембріонального розвитку ніготь вкритий тонким шаром епітелію — епоніхімою, від якої у дорослої тварини може залишитися лише кутикула — шар, що вкирваєвкриває основу нігтя.

[[Луски]] є іншим типом структур, що можуть формуватися на поверхні шкіри багатьох тварин. Ці струкруриструктури досить різноманітні у різних тварин. Тоді як у багатьох риб луски формуються з епідермісу і також містять кератин, луски птахів і плазунів (також відомі як «щитки») формуються з дерми і багаті на [[хітин]], луски комах складаються з композитного матеріалу, що може містити кілька різних білків.

Колір шкіри та волосся надається такими пігментами як меланін (найчастіше чорний або коричневий, деякі форми червоні), каротин (жовтий або померанчевийпомаранчевий) і кров'ю в капілярах, які можна побачити через прозорі шари шкіри. Меланін в найбільшій мірі поглинає ультрафіолетове випромінювання, яке може викликати [[рак (хвороба)|рак]], а дія сонячного світла викликає збільшення секреції меланіну — [[загар]], — що тимчасово збільшує захист від ультрафіолету. Меланін в найбільшій мірі відповідає за колір шкіри та волосся тварин; [[мутація|мутанти]], нездатні виробляти меланін, називаються [[альбінос]]ами.