Шульгин Яків Миколайович: відмінності між версіями

'''Шульгин Яків''' (19. 2. [[1851]] — 14. 1. [[1911]]), історик, педагог, гром.-культурний діяч родом з Києва, співтворець культ. відродження України кін. 19 — поч. 20 вв. 1874 закінчив іст.-філол. фак. Київ. Унту, учень В. Антоновича й [[Драгоманов Михайло Петрович|М. Драгоманов]]а і співр. вид. останнього («Громада»), на яке пожертвував свій спадок. У Києві Ш. був співробітником «Старої Громади», викладачем київ. й одеських гімназій. За нац.-культ. діяльність 1879 був заарештований і засланий на 4 pp. на Сибір. Згодом працював у банку в Єлисаветграді. З 1899 повернувся до Києва, де знову викладав історію у гімназіях, співробітничав у «КСт.», брав участь у в-ві «Вік». Ш. був Д. чл. НТШ у Львові, чл. Історичного Товариства Нестора Літописця та чл.-засновником і перші роки секретарем Укр. Наук.Наукового Т-ваТовариства у Києві.

Автор праць з історії Лівобережної України 17 — 18 вв. У ЗНТШ (т. 29 — 31) під криптонімом Л. Ч. появилася його історична розвідка «Україна після 1654 р.» (1899). На основі раніше не використаних джерел (Коденська кн.) написав історію Коліївщини «Очерк Колиивщины по неизданным и изданным документам 1768 и ближайших годов» («КСт.», II — VII, 1890, і окреме вид.видання, також укр. переклад як XX т. «Руської Іст. Бібліотеки»); «Правда о Колиивщине польского историка Корзона»; ст. в «КСт.»: «Павел Полуботок, полк. черниговский» (1890), «Несколько слов о Правобережной Украине в половине XVIII в.» (1891), рецензії в ЗНТШ, «Правді», «Світлі».

*Щербина В. Пам'яті Я. Шульгина. Записки Укр. Наук.Наукового Т-ваТовариства у Києві, т. X. К. 1912.