Привільне (Баштанський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Розстановка наголосів згідно з «Словники України» 3.0
доповнення
Рядок 8:
| mapx =
| mapy =
| засновано = [[1673 ]]
| населення = 2659
| територія =
Рядок 22:
| висота = 66
| ref-висота =
| водойма = р. [[Інгул]]
| адреса = 56130, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с. Привільне, вул.Перемоги, 259 , тел. 9-42-88
| облікова картка =
| прапор =
Рядок 29:
| відстань о =
| ref-відстань о =
| відстань р = 15
| ref-відстань р =
| станція =
| відстань ст =
}}
'''Приві́льне''' — [[село]] в Україні, [[Баштанський район|Баштанському районі]] [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Населення становить 2659 осіб. Орган місцевого самоврядування — [[Привільненська сільська рада (Баштанський район)|Привільненська сільська рада]].
 
Привільне – село розташованеРозташоване на правому березі річки Інгул, в 15 км на північний захід від [[Баштанка|районного центру]].
== Історія села Привільне ==
Привільне – село розташоване на правому березі річки Інгул, в 15 км на північний захід
від [[Баштанка|районного центру]].
 
== Історія села Привільне ==
Місцевість, де знаходяться Привільне була заселена ще в глибокій давнині.
Місцевість, де знаходяться Привільне була заселена ще в глибокій давнині. Про це свідчать археологічні знахідки. Біля Привільного виявлено два поселення, знайдений скарб бронзових знарядь праці і розкопані [[курган]]и [[епоха бронзи|епохи бронзи]] (III–II тисячоліття до н. е.) з похованнями в кам'яних розписних ящиках. Біля сіл Привільного
і Новобирзулівки знайдені [[античність|античні]] поселення (III–[[II ст. до н. е.]]) і перших століть нашої ери, а також розкопані поховання [[кочівник]]ів [[IX]]–[[XIII]] століть.
знайдений скарб бронзових знарядь праці і розкопані [[курган]]и [[епоха бронзи|епохи бронзи]] (III–II
тисячоліття до н. е.) з похованнями в кам'яних розписних ящиках. Біля сіл Привільного
і Новобирзулівки знайдені [[античність|античні]] поселення (III–[[II ст. до н. е.]]) і перших століть нашої
ери, а також розкопані поховання [[кочівник]]ів [[IX]]–[[XIII]] століть.
 
В письмових джерелах Привільне вперше згадується з середини [[XVIII ст.]] Тут жили [[кріпосне право|кріпосні]]
селяни втікачі, колишні [[запорізькі козаки]], а також російські [[старообрядці]]. В [[1787]] р. в Привільному
налічувалося 1216 жителів. Вони входили до складу [[Бузьке козацьке військо|Бузького козачого війська]] (з [[1769]] р.), а після його ліквідації в [[1797]] р. були переведені у стан державних селян. Основними заняттями населення були [[скотарство]] і [[рибальство]]. З часом все більше жителів села переходило до [[землеробство|землеробства]].
а після його ліквідації в [[1797]] р. були переведені на положення державних селян.
Основними заняттями населення були [[скотарство]] і [[рибальство]].
З часом все більше жителів села переходило до [[землеробство|землеробства]].
 
В [[1830-ті|30-х роках XIX ст.]] село ввійшло до складу Бузького, а пізніше — Одеського уланського
полку. В [[1847]] р. тут проживало 2800 чоловік.
 
Першу приходську школу з чотирирічним терміном навчання відкрили в Привільному в [[1861]] р.
 
Станом на [[1886]] у селі, центрі [[Привільнянська волость|Привільнянської волості]] [[Херсонський повіт|Херсонського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], мешкало 3529 особи, налічувалось 630 дворових господарств, існували православна церква, єдиновірська церква, земська станція, 10 лавок<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 12 [[верста|верст]]&nbsp;— православна церква, лавка, 2 [[ярмарок|ярмарки]]: 9 травня та 16 грудня. За 15 верст&nbsp;— залізнична станція. За 20 верст&nbsp;— православна церква, постоялий двір.
Під час [[Революція 1905—1907|революції 1905–1907 рр.]] в Привільному відбувалися стихійні виступи селян. 22 грудня 1905 р.
 
привільненська біднота брала участь в розгромі економії поміщика Бутовича в [[Кашперо-Миколаївка|Кашперо-Миколаївці]].
ВПід кінцічас [[Революція 1905—1907|революції 1905–1907 рр.]] в Привільному відбувалися стихійні виступи селян. 22 грудня 1905 р. привільненська біднота брала участь в розгромі економії поміщика Бутовича в [[Кашперо-Миколаївка|Кашперо-Миколаївці]]. Наприкінці грудня викликані поміщиком карателі розправилися з учасниками виступів.
 
На початку [[XX ст.]] Привільне було досить великим селом – центром [[волость|волості]]. Протягом року в селі
збиралося три, а з [[1901]] р.– чотири [[ярмарка|ярмарки]], раз на тиждень – [[базар]]. Торгували 18 лавок, були дві [[корчма|корчми]]. Були розвинуті [[Бондарство|бондарське]], [[ковальство|ковальське]] і [[Шкіряне виробництво|шкіряне]] [[ремесло|ремесла]]. В [[1906]] р. організоване кредитне, а в [[1910]] р. – споживче товариства.
Були розвинуті [[Бондарство|бондарське]], [[ковальство|ковальське]] і [[Шкіряне виробництво|шкіряне]] [[ремесло|ремесла]]. В [[1906]] р. організоване кредитне, а в [[1910]] р. – споживче товариства.
 
Майже до кінця XIX ст. жителі села були позбавлені [[медична допомога|медичної допомоги]]. Створений в 80-х роках
Рядок 126 ⟶ 115:
В 1959р. Привільне ввійшло до складу Баштанського району. В березні того ж року три привільненські сільськогосподарські артілі об'єдналися у велике багатогалузеве господарство – колгосп «Батьківщина».
 
В Привільному працював консервний цех Баштанської харчосмакової фабрики. Різноманітну продукцію випускав маслозавод. В 1972р. він переведений в райцентр.
Різноманітну продукцію випускав маслозавод. В 1972р. він переведений в райцентр.
 
В живописному місці на березі Інгулу щоліта працює дитячий районний табір відпочинку «Веселка». В селі є будинок культури із залом для глядачів на 600 місць. Діяла бібліотека, що мала філії в різних кінцях села, її книжковий фонд складав близько 75 тис. екземплярів. В 1975р. в дні святкування 30-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні споруджений Пагорб Слави.
В селі є будинок культури із залом для глядачів на 600 місць.
Діяла бібліотека, що мала філії в різних кінцях села, її книжковий фонд складав близько 75 тис. екземплярів.
В 1975р. в дні святкування 30-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні споруджений Пагорб Слави.
Уродженцями Привільного є доктор медичних наук І. М. Дубогрій, кандидати історичних наук І. Т. Кулик, М. С. Каратєєва, кандидат біологічних наук А. Н. Федоров.
Рядок 138 ⟶ 123:
== Джерела ==
* "История городов и сел Украинской ССР", "Николаевская область", Інститут історії Академії наук УССР, Київ, 1981 рік
 
== Інтернет-посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/nikolaevskaja/21527 Погода в селі Привільне]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{Ukraine-geo-stub}}
Рядок 146 ⟶ 132:
 
[[Категорія:Села Миколаївської області]]
[[Категорія:Засновані 1673]]
 
[[ru:Привольное (Николаевская область)]]