Онтологія (інформатика): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 6599329 користувача 178.94.137.220 (обговорення) |
Іванко1 (обговорення | внесок) доповнення, зовнішні посилання |
||
Рядок 9:
* [[формалізація]] процесів специфікації, підвищення надійності і забезпечення багаторазовості використання.
== Відмінності від філософського поняття онтології ==
== Дивіться також ==▼
Хоча термін «онтологія» споконвічно філософський, в інформатиці він набув самостійного значення. Тут є дві істотні відмінності:
* Онтологія в інформатиці повинна мати формат, який комп'ютер зможе легко обробити;
* Інформаційні онтології створюються завжди з конкретними цілями - рішення конструкторських задач; вони оцінюються більше з погляду ''застосовності'', ніж ''повноти''.
== Елементи онтологій ==
Сучасні онтології будуються в більшій мірі однаково, незалежно від мови написання. Зазвичай вони складаються з [[Екземпляр класу|екземплярів]], [[Поняття|понять]], [[Атрибут|атрибутів]] і [[Відношення|відношень]].
=== Екземпляри ===
Екземпляри ({{lang-en|instances}}) або індивіди ({{lang-en|individuals}}) - це основні, низькорівневі компоненти онтології. Екземпляри можуть являти собою як фізичні об'єкти (люди, будинки, планети), так і [[Абстракція|абстрактні]] (числа, слова). Строго кажучи, онтологія може обійтися й без конкретних об'єктів. Однак, однією з головних цілей онтології є ''класифікація'' таких об'єктів, тому вони також включаються.
=== Поняття ===
Поняття ({{lang-en|concepts}}) (або класи ({{lang-en|classes}})) — абстрактні групи, колекції або набори об'єктів. Вони можуть містити в собі екземпляри, інші класи, або ж сполучення й того, і іншого. Приклад:
* Поняття «люди», вкладене поняття «людина». Чим є «людина» — вкладеним поняттям, чи екземпляром (індивідом) — залежить від онтології.
* Поняття «індивіди», екземпляр «індивід».
=== Атрибути ===
Об'єкти в онтології можуть мати атрибути. Кожен атрибут має принаймні ім'я й значення, і використовується для зберігання інформації, що специфічна для об'єкта й прив'язана до нього. Наприклад, об'єкт the Ford Explorer має такі атрибути як:
* ''Назва'': Ford Explorer
* ''Кількість-Дверей'': 4
* ''Двигун'': {4.0Л, 4.6Л}
* '' Коробка-Передач'': 6-швидкісна
Значення атрибута може бути [[складений тип даних|складеним типом даних]]. У даному прикладі значення атрибута, що називається ''Двигун'', є списком значень простих типів даних.
Якщо ви не визначаєте атрибути для концепцій, вам доведеться визначати або [[Таксономія|таксономію]] (якщо між концепціями існує відношення включення ([[Гіпонім]], {{lang-en|Hyponym}})), або [[Керований Словник]] ({{lang-en|Controlled Vocabulary}}). Вони корисні, але не вважаються справжніми онтологіями.
=== Відношення ===
Важлива роль атрибутів полягає в тім, щоб визначати залежності (відношення) між об'єктами онтології. Завичай відношенням є атрибут, значенням якого є інший об'єкт.
Припустимо, що в онтології автомобілів присутні два об'єкти — автомобіль Ford Explorer і Ford Bronco. Нехай Bronco — це модель-спадкоємець Explorer, тоді відношення між Ford Explorer і Ford Bronco визначимо як атрибут «isSuccessorOf» зі значенням «Explorer» для об'єкта Bronco (варто помітити, що в мовах опису онтологій існують визначені відношення спадкування).
== Спеціалізовані й загальні онтології ==
Спеціалізовані (''предметно-орієнтовані'') онтології (онтології предметних областей-про) — це представлення якої-небудь галузі знань або частини реального світу. У такій онтології містяться спеціальні для цієї галузі значення термінів. Приміром, слово ''«[[Поле (сільське господарство)|поле]]»'' в [[Сільське господарство|сільському господарстві]] означає ділянка землі (див. [[Поле (сільське господарство)|тут]]), у [[Фізика|фізиці]] — один із видів матерії (див. [[Поле (фізика)|тут]]), у [[Математика|математиці]] — особливу структуру (див. [[Поле (алгебра)|тут]]).
Загальні онтології використовуються для [[Подання знань|подання понять]], спільних для великої кількості галузей. Такі онтології містять базовий набір термінів, [[глосарій]] або [[тезаурус]], використовуваний для опису термінів предметних галузей.
Якщо система, що використовує спеціалізовані онтології, розвивається, то може знадобитися їх '''об'єднання'''. І для інженера з онтологій це серйозне завдання. Подібні онтології часто несумісні одна з одною, хоча можуть представляти близькі галузі. Різниця може з'являтися через особливості місцевої культури, ідеології й т. п., або внаслідок використання іншої '''мови опису'''.
Сьогодні об'єднання онтологій доводиться виконувати вручну, це трудомісткий, повільний і дорогий процес. Використання ''базисної онтології'' — єдиного глосарія — трохи спрощує цю роботу. Є наукові праці за технологіями об'єднання, але вони в більшій мірі теоретичні.
== Мови опису онтологій ==
'''Мова опису онтологій''' — [[формальна мова]], використовувана для кодування онтології. Існує кілька подібних мов (''список неповний''):
* [[Web Ontology Language|OWL]] — Ontology Web Language, стандарт [[W3C]], мова для семантичних тверджень, розроблена як розширення [[RDF]] і [[RDFS]];
* [[KIF]] (Knowledge Interchange Format або формат обміну знаннями) — заснований на [[S-Вираз|S-виразах]] синтаксис для [[Логіка першого порядку|логіки]];
* [[Common Logic]] — спадкоємець KIF (стандартизований — ISO/IEC 24707:2007).
* [[CycL]] — онтологічна мова, що використовується в проекті [[Cyc]], заснована на [[Логіка першого порядку|численні предикатів]] із деякими розширеннями вищого порядку.
* [[DAML]]+[[OIL]] ([[FIPA]])
Для роботи з мовами онтологій існує декілька видів технологій: редактори онтологій (для створення онтологій), [[DBMS]] онтологій (для зберігання й звертання до онтології) і сховища онтологій (для роботи з декількома онтологіями).
* [[Представлення знань]]
* [[Семантична мережа]]
Рядок 15 ⟶ 75:
* [[WordNet]]
* [[UWN]]
* [[Онтологія проектування]]
* [[База знань]]
* [[Таксономія]]
* [[Глосарій]]
* [[Добування інформації]]
== Виноски ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* [http://shcherbak.net/ Блог щодо Semantic Web, онтологій і керування знаннями]
* [http://bigc.spb.ru/publications/bigspb/km/use_ontology_in_suz.php Використання онтологій у системах керування знаннями]
* [http://elbib.ru/index.phtml?page=elbib/rus/journal/2004/part4/op Огляд інструментів інженерії онтологій]
* [http://ifets.ieee.org/russian/depository/ontology101_rus.doc Посібник зі створення Вашої першої онтології]
== Література ==
| |||