Вікіпедія

МіГ-3: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення
Рядок 70:
 
== Бойове застосування під час війни ==
[[Файл:Operation Barbarossa - Russian plane.jpg|thumb|left|250px|<center>[[Операція Барбаросса]]:<br />Збитий радянський літак МіГ-3</center>]]
У [[Німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]] МіГ-3 використовували в різних варіантах. Його основні якості&nbsp;— велика стеля (12 000 м) і висока швидкість на висотах більше 5 000 м дозволяли радянським льотчикам успішно вести бої з бомбардувальниками і розвідниками противника. До початку війни винищувачів МіГ-3 було в строю значно більше, ніж [[ЛаГГ-3]] і [[Як-1]], і на них було переучено чимало льотчиків. Однак МіГ-3 був ще недостатньо освоєний стройовими льотчиками, перенавчання більшості із них ще не було завершено, і можливості літаків не завжди ефективно використовувалися. Порівняння з іншим масовим винищувачем початку війни&nbsp;— [[І-16]], який веде свою історію з [[1933]] року, було явно не на користь МіГа. [[І-16]], самий маленький винищувач німецько-радянської війни, був надзвичайно маневрений (навіть більше, ніж Як-1), мотор надійно захищав льотчика від лобової атаки, технічне обслуговування було дуже простим. Але керувати ним було не просто, він реагував на будь-яке тремтіння руки. МіГ, навпаки, був «важким» в управлінні, мало маневреним. Основна причина&nbsp;— малопотужний для такого важкого літака мотор.
 
Рядок 77:
На МіГ-3 збив ворожий літак [[22 липня]] [[1941]] року в самому першому бою над Москвою льотчик 2-ї окремої винищувальної авіаескадрильї ППО Москви [[Галлай Марк Лазарович|Марк Галлай]] <ref>[http://antrakt.ng.ru/style/2009-04-10/12_gallai.html Наставник Гагаріна. - «НГ», 2009-04-10]</ref>, на цьому ж літаку на початку війни літав і здобув свою першу перемогу [[Покришкін Олександр Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Покришкін]] (збив [[Мессершмітт Bf.109|Ме-109Е]]), один з [[ас|асів]] [[Військово-повітряні сили СРСР|ВПС РСЧА]].
 
== Припинення виробництва ==
== Закінчення кар'єри ==
[[Файл:MiG-3.jpg|thumb|250px|<center>Повнорозмірний макет МіГ-3<br />в музеї в [[Моніно]]</center>]]
Виробництво МіГ-3 було згорнуто з різних причин, але головним формальним приводом стало те, що завод, що випускав мотори [[АМ-35А]], випускав ще й мотори [[АМ-38]] для [[Іл-2]]. Для збільшення виробництва АМ-38 випуск двигунів для МіГ-3 згорнули. Проте, основною причиною було незадоволення командування [[ВПС СРСР|ВПС]] його технічними характеристиками на малих і середніх висотах.
 
Рядок 85 ⟶ 86:
* '''МіГ-3уд'''&nbsp;— серійна модифікація, в якій фюзеляж нібито був подовжений до 8,45 м, завдяки чому, як стверджувалося, вдалося досягти підвищення статичної поздовжньої стійкості і невеликого поліпшення аеродинаміки. Сучасними дослідниками існування такої модифікації заперечується;<ref>[http://www.airforce.ru/aircraft/mikoyan/mig-3/ До питання про довжину МіГ-3] </ref>.
* '''МіГ-3''' з мотором [[АМ-38]]&nbsp;— літак №&nbsp;3595 для випробувань;
* '''[[ І-210|МіГ-9]] (І-210)''' &nbsp;— варіант із зіркоподібним мотором [[АШ-82|М-82]];
* '''МіГ-9Е (І-211)'''&nbsp;— варіанти із зіркоподібним мотором М-82Ф;
* '''МіГ-3У (І-230)''' з мотором АМ-35А&nbsp;— покращений варіант, побудований за Постановою [[Державний комітет оборони|ДКО]] від [[26 лютого]] і наказом [[НКАП]] від [[27 лютого]] [[1943]] року МіГ-3У (Д-01) здійснив перший політ у травні 1943&nbsp;р. На замовлення ППО побудовано 6 екземплярів: Д-01, Д-02, Д-03, Д-04, Д-05 і Д−06.
Рядок 139 ⟶ 140:
 
== Література ==
* Горох А., Бобков Е. «Истребитель МиГ-3». &nbsp;— Новосибирск: Типография «Медведь», 2007. &nbsp;— Т. 2. &nbsp;— 122 с. &nbsp;— (Легенды авиации). &nbsp;— 700 экз.
* Иванов С. МиГ-3. &nbsp;— ООО "«АРС"», 2005. &nbsp;— Т. 115. &nbsp;— 76 с. &nbsp;— (Война в воздухе).
* Медведь А. Н., Хазанов Д. Б., Маслов М. &nbsp;А. &nbsp;Истребитель МиГ-3. &nbsp;— Русское авиационное акционерное общество (РУСАВИА), 2003.
* Медведь А. Н., Хазанов Д. &nbsp;Б. &nbsp;Истребитель МиГ-3. &nbsp;— Русское авиационное акционерное общество (РУСАВИА), 2007. &nbsp;— 200 с. &nbsp;— (В воздушных боях). &nbsp;— 1000 экз. &nbsp;— ISBN 978-5-900078-52-6
* Медведь А. Н., Хазанов Д. &nbsp;Б. &nbsp;МиГ-3. Первый фронтовой высотный истребитель. &nbsp;— Коллекция, Эксмо, Яуза, 2007. &nbsp;— 112 с. &nbsp;— (Арсенал коллекция). &nbsp;— 5000 экз. &nbsp;— ISBN 978-5-699-20443-4
* Шавров, В. &nbsp;Б. &nbsp;История конструкций самолётов в СССР 1938—1950 гг. &nbsp;— М.: Машиностроение, 1988. &nbsp;— 568 с. &nbsp;— 20 000 экз. &nbsp;— ISBN 5-217-00477-0
* Gordon, Yefim and Khazanov, Dmitri Soviet Combat Aircraft of the Second World War. &nbsp;— Leicester, England: Midland Publishing, 1998. &nbsp;— Vol. 1. Single-Engined Fighters. &nbsp;— P. 175, 64-83. &nbsp;— 184 p. &nbsp;— ISBN 1-85780-083-4
* Gunston, Bill and Gordon, Yefim MiG Aircraft since 1937. &nbsp;— London, GB: Putnam Aeronautical Books, 1998. &nbsp;— P. 18-24. &nbsp;— 288 p. &nbsp;— ISBN 0-85177-884-4
 
== Посилання ==
Рядок 157 ⟶ 158:
* [http://bdsa.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1913&Itemid=30 № 499. ПОСТАНОВА РНК СРСР І ЦК ВКП (б) «Про ЛІТАКИ МІГ-3»] №&nbsp;1421—576СС 28 травня 1941&nbsp;р.{{ref-ru}}
* [http://mig3.sovietwarplanes.com/mig3/mig3.html «Сімейство МіГ-3»]{{ref-en}}
 
{{Літаки РЛК МіГ}}
 
[[Категорія:Літаки МіГ]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/МіГ-3