Соціальна інституція: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
== Визначення ==
До теперішнього часу, соціологи не змогли дійти згоди щодо того, що ж таке соціальний інститут, тому наведемо кілька варіантів визначення поняття «соціальний інститут»:
'''Соціальний інститут'''
'''Соціальний інститут'''
За ''Щепанським'', усю сукупність значень поняття «соціальний інститут» можна звести до чотирьох основних:
# певна група осіб, що мають виконувати важливу для спільного життя роботу, тобто група людей, що виконує суспільні функції;
Рядок 14:
== Історія поняття ==
На початку розвитку соціології, соціальна реальність розглядалась як реальність інституціональна, тобто реальність соціальних інститутів. Відповідно і перша в історії соціології перспектива сприйняття, опису і пояснення дійсності отримала назву інституціоналізм. Власне і соціологія розглядалась як наука про макроструктури суспільства — соціальні інститути [5].
'''Дюркгайм'''
Соціальні інститути мають практично необмежену владу над окремими індивідами в плані нав'язування обов'язкових способів дії (стандарти та зразки поведінки). Проте, влада проявляється тільки тоді, коли індивід вступає у конфлікт із способами дії і інститут змушений застосовувати щодо індивіда санкції.
'''Вебер'''
Для існування та нормального функціонування соціальних інститутів, вони мають бути легітимними. Легітимність досягається трьома шляхами.
# Легітимація через максимально генералізовані цінності та сенси (ціннісно-ідеологічна).
# Легітимація через правові норми, що конкретизують генералізовані цінності (правова).
# Легітимація через спільноти, до яких належить або прагне належати індивід Соціально-групова).
'''Мід, Бергер і Лукман'''
Соціальний інститут — типові реакції індивідів на типові ситуації; інстанції соціалізації, кінцева мета яких — «виробництво» індивідів, що адекватні вимогам даного суспільства.
'''Парсонс'''
''Інститути'' — надособистісні утворення, які утворюють макроструктуру суспільства. Між інститутами існують два типи відносин: координації (розмежування повноважень та сфер відповідальності) та субординації. Тип суспільства залежить від домінантного інституту (сім'я — родове, церква — феодальне, тощо).
| |||