Перистальтика: відмінності між версіями

Перистальтика (від грец peristaltikós - обхоплювання, стискання), хвилеподібне скорочення стінок порожнистих трубчастих органів (кишок, шлунка, сечоводів та ін), сприяє пересуванню їх вмісту в каудальному напрямі (у тварин) або зверху вниз (у людини). Перистальтика - результат координованих скорочень поздовжніх і поперечних м'язів трубчастих органів. Одиночна хвиля Перистальтики - кільцеве звуження просвіту органа , пересувається по його довжині. Стінки органу попереду звуження завжди трохи розслаблені, так що хвиля як би продавлює вміст у напрямку свого руху. Хвилі Перистальтики проходять одна за другою безперервно з певними ритмом та швидкістю. Так, у людини ритм Перистальтики шлунка - 3 хвилі за 1 хв, швидкість проходження хвилі - 0,5 см / с; ритм Перистальтики кишечника - 6 хвиль в 1 хв. Характер Перистальтики обумовлений як здатністю гладких м'язів до автоматичних скорочень (див.Файл:Автоматизм), так і функцією розташованих у них нервових сплетінь (див. ауербахове сплетіння, Мейснерове сплетіння). Регулюючий вплив на Перистальтику має вегетативна нервова система, гуморальні фактори, у регуляції Перистальтики може брати участь центральна нервова система, в тому числі кора головного мозку. Це доведено дослідами на тваринах, у яких викликані зміни Перистальтики за допомогою умовних рефлексів, і спостереженнями над людьми (емоції гніву, болю гальмують Перистальтику, почуття страху іноді супроводжується посиленою Перистальтикою). Разом з тим Перистальтика чітко виражена на відрізках кишківника, повністю ізольованих від організму. На Перистальтику впливають фізичні і хімічні властивості їжі, а також лікарські засоби. Зворотна Перистальтика - Антиперистальтика.