Бібліографія в Україні: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 8:
На поч. ХХ ст. починається період радянського бібліографознавства. Саме в цей час бібліографія утверджується остаточно як наука, створюються державні організації, інститути й установи, що працюють у цьому напрямку.
Дещо окремо від «радянської» бібліографії розвивається українська. У 20-30-ті рр. плідно працюють такі відомі бібліографи: М. Баб'як, М. Вальо, Л. Ільницька, Ю. Меженко та ін.
 
До останнього часу не існувало ані повного репертуару української книги, ані національної бібліографії в повному її значенні, хоча концепції національної бібліографії розвивалися українськими бібліографами. Лише наприкінці 80-х років була відновлена теоретична розробка та розпочалося практичне створення національної бібліографії, репертуару української книги та документальної україніки. Серйозна активізація роботи розгорнулася у двох провідних українських академічних бібліотеках. У ЦНБ ім. В.І. Вернадського та ЦНБ ім. В. Стефаника АН УРСР проводилися спеціальні ради й робочі наради, відкрилися Меженковські читання. Ініціатором створення українського бібліографічного репертуару виступила Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (НБУВ).
 
== Сучасний стан ==