Копиленко Олександр Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 30:
[[Файл:Копиленко.JPG|ліворуч|200px|thumb|Надгробок О. Копиленка на [[Байкове кладовище|Байковому цвинтарі]] в [[Київ|Києві]]]]
Народився 1 серпня 1900 року в місті Костянтиноград у сім’ї залізничника(з [[1922]] — [[Красноград]]) [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. Тут в [[1912]] році вступає до Красноградської вчительської семінарії і в [[1916]] році закінчує його круглим відмінником природничого факультету.
1922р- перше оповідання: "Там мабуть край"
1923р. - виходить перша збірка "Кара-круча"
1926р. - оповідання для дітей "Сенчині пригоди"
 
Я. Тинченко: {{Цитата|В останні роки чомусь сором'язливо замовчують про те, що весь цвіт письменників і поетів УРСР у роки громадянської війни бився під українськими прапорами зі зброєю в руках проти більшовиків. Петлюрівськими офіцерами були Петро Панч та Андрій Головко, лихими юнаками (юнкерами) — Володимир Сосюра і Борис Антоненко-Давидович, добровольцями-кавалеристами — '''Олександр Копиленко''' та навіть 16-річний Юрій Яновський. держчиновниками УНР — Павло Губенко (Остап Вишня), Павло Тичина, Юрій Смолич … Частина з них на початку 1920 року опинилися в лавах боротьбистів і разом з ними перейшли до більшовиків. Але декого, наприклад Остапа Вишню і, за деякими даними, Юрія Яновського, червоні взяли в полон. Але петлюрівська закваска в них залишилася назавжди.}}