Чеські брати: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
JAnDbot (обговорення | внесок) м r2.5.2) (робот змінив: eo:Unueco de fratoj |
Allya (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Че́ські брати́''', ''Богемські брати, Община чеських братів'' — християнський протестанський рух (церква), що виник в [[Чехія|Чехії]] у [[15 століття|XV ст.]]
.
"Чеські брати" належали до найбільш поміркованих утраквістських сект, але в той же час найбільш твердо стояла на позиціях цілковитої незалежності від Риму та від інших подібних сект; община в повній мірі була виразником тих ідей, якими керувались керівники суспільно-політичного та релігійного руху в Чехії в XV ст. Головні заслуги в сфері засадничого облаштування діяльності братства та формування його організаційної структури належать Лукашу та Петру Хельчицькому. Внутрішній розвиток, обрядність "Братської Єдноти" знайшла вираження в багатій літературі братства, видними представниками якої були вищезгадані Лукаш та Петро Хельчицький.
Перша община "чеських братів" була заснована в 1457 році в Кунвальді Ржегором, племінником Яна Рокіцани, що став одним із основних послідовників та провідників ідей петра Хельчицького. Кунвальдською общиною вважались за головні наступні принципи: повна відсутність приватної власності; відмова від будь-яких форм світської влади; висока моральність; зобов'язання жити виключно з власної праці; заперечення насильства у всіх його формах та спротив зовнішній владі. Незважаючи на активні закиди недоброзичливців, які часто ототожнювали братство до крайніх сект типу вальденсів, чисельність братства поступово збільшувалась, паралельно розширювалась і територіальна організація "Єдноти" У зв'язку із цим в 1467 році постала потреба обрання кількох єпископів - з'явилась потреба у широкій, правильній організації для братчиків Чехії та Моравії; з цих пір кунвальдське братство набуло відомості під назвою "Чеських братів".
В такому вигляді братство проіснувало до 1480 року, коли в нього вступив вищезгаданий Лукаш, який вніс розкол у "Братську Єдноту" своїми пропозиціями пом'якшити правила вступу в общину. До 1496 року прибічники строгого уставу мали значну перевагу, але в цьому ж році на зборах у Хлумеку вони були змушені поступитись своєю позицією. Але при цьому частина братчиків на чолі із Амосом зі Штекна відділилась і утворили свою так звану "меншу сторону", яка, проіснувавши самостійно до 1542 р., знову злилась із братством.
Порядок управління общини було визначено наступним чином у тому ж таки 1496 р.: на чолі общини стояла так звана "Вища рада", яка складалась із представників міст та виборних від общини, община управляється старійшинами, яким, власне, і належать повноваження слідкувати за виконанням уставу братства членами общини; приватна власність дозволяється лише в тому випадку, коли її власник не виявить намірів використати її всупереч правилам уставу, не на користь своєму ближньому.
Спочатку, за Юрія Подебрадського, община зазнавала переслідувань як зі сторони католиків, так і зі сторони утраквістів, однак поступово тиск на общину слабшав - з одного боку, суперники переконались у миролюбності цілей "Єдноти", а з іншого, серед її послідовників на той час було чимало вихідців зі шляхетського середовища зі значним колом знайомих в урядових колах. Так завдяки їх впливу "Єднота" певний час користувалась протекторатом Фердинанда І, однак останній так і не наважився визнати за ними право на відкрите богослужіння. Останнє мало вирішальне значення для визначення остаточної орієнтації общини на протестантський світ- зокрема, спробу її піти на зближення із німецькими протестантами.
За свої симпатії до саксонського курфюрста під час Шмалькальденської війни 1546 року вони були піддані переслідуванням та підпали під заборону здійснювати богослужіння.
Після вступу на престол Максиміліана ІІ становище "Єдноти" покращилось настільки, що вона навіть спробувала виступити за відновлення своїх прав, але безуспішно. Лише політичні події 1608 року, коли рудольф міг зберегти за собою лише Чехію, допомогли їм; "чеські брати" підписали Сповідання 1575 року, яке надавало братчикам нарівні із католиками та утраквістами здійснювати богослужіння. Але здобуте не вдалося закріпити надовго. Після поразки[[Чеське повстання 1618—1620|чеського повстання 1618—1620 рр.]] Чеські брати були повністю розгромлені, вигнані з Чехії і [[Моравія|Моравії]] і розселились в межах Пруссії, Польщі, Угорщини та Молдавії.
Перші общини "чеських братів" в Угорщині та Молдавії почали виникати вже із середини XV ст. Після того, як у 1480 році в Трансільванії починаються гоніння на них, перші громади "Братської Єдноти" емігрували через Молдавію на Поділля - свідчення про осідання тут подібних численних громад свідчать як місцева полемічна традиція, так і дані топоніміки.
{{hist-stub}}
| |||