Ерік Померанський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Yozh (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 6:
Був сином Вратислава VII Грифіна, герцога Померанського, та Марії Мекленбург-Шверін. Народився у м.Рюгенвальд (сучасне Дарлово у Польщі). При народженні отримав ім'я Богуслав. Його мати була родичкою Вальдемара IV, короля Данії, [[Магнус III Ладулос|Магнуса III]], короля Швеції, Ґокона V, короля Норвегії. Тому Богуслав (Ерік) отримав право на корони цих трьох держав.
До 1387 року він не приймав особливої участі у справах Померанії та Скандинавії,
===Володарювання ===
2 серпня 1387 року помирає Олаф IV, король Данії та Норвегії. Наступним спадкоємцем норвезького трону був [[Альбрехт Мекленбургський]], але проти його кандидатури виступила норвезька шляхта. В Данії королей обирали загальні збори аристократії, міщан та представників церкви, а у Норвегії обирав тінг (своєрідний парламент). Проте було вирішено, що в Норвегії короля обире [[Маргарита I Данська]], яка на той час
У 1389 році Маргарита Данська викликала до Норвегії Богуслава, який тут став Еріком Померанським. 8 вересня 1389 року його оголошено було королем Норвегії. У 1396 році він стає королем Данії та Швеції. 17 липня 1397 року Еріка було короновано в якості короля трьох держав. Це відбулося у шведському місті Кальмар. При цьому було укладено угоду щодо об'єднання Данії, Норвегії, Швеції, яка відома як Кальмарська унія. В той же час Маргарита Данська залишалася володаркою цих країн до своєї смерті у 1412 році.
Рядок 17:
В той же час незважаючі на поразки данської армії на суходолі флот короля Еріка розбив військово-морські сили Ганзи, що дало змогу впровадити у 1428 році податок за прохід через протоку Зунд. Це значно покращало економічне становище Данії. Особливого розвитку набули місто Ельсінор та Копенгаген. Ще раніше - у 1416 році - Ерік Померанський захопив Копенгаген, а у 1433 році переніс свою столицю з Роскілле до Копенгагена. З цього моменту він стає столицею Данії й головним містом Кальмарської унії.
Але поступово ситуація погіршувалося. у 30-х роках розгортається невдаволення у Норвегії та Швеції призначенням у ці країни
===Останні роки ===
| |||