Бразильський карнавал: відмінності між версіями

'''Бразильський карнавал''' ({{lang-pt|Carnaval}}, походить від слова «м'ясний») — щорічний фестиваль в [[Бразилія|Бразилії]], що проводиться за 40 днів до [[Великдень|Великодня]] і відзначає початок [[Великий піст|Великого посту]]. Протягом Великого посту, [[Римо-католицька церква|римо-католіки]] повинні утриматися від всіх тілесних задоволень, зокрема споживання м'яса. Карнавал, який, як вважається, походить від [[язичництво|язичницьких]] [[Сатурналії|сатурналій]], може вважатися актом прощання по плотським задоволенням.

Бразильський [[Карнавал]] є найбільшим народним святом країни, та має деякі відмінності від карнавалів як ву [[Європа|Європі]], так і в інших країнах [[Латинська Америка|Латинської Америки]]. Крім того, існують регіональні варіації карнавалу в самій Бразилії.

Завезена до [[Бразилія|Бразилії]] у [[XVII]] столітті португальська масляна у [[XIX]] столітті сприйняла вплив карнавалів інших європейських країн — італіїІталії та Франції. Саме тоді маски, фантастичні костюми і такі персонажі як П'єро, [[Коломбіна]] (Мальвіна) та Король Момо (веселий товстун) прийшли на бразильське свято. У цей же період з'являються перші «блоки» (blocos — святкові групи вишикувані прямокутником), «мотузки» (cordoes — святкові групи вишикувані верверчою) і «корсари» (corsos — святкові групи стилізовані під піратів), а також паради прикрашених автомобілів.

Відтоді свято набирає сили і сягає практично всіх куточків Бразилії. Рік за роком стають багатшими танці й пісні, з'являються нові наспіви і ритми, як наприклад славнозвісні маршики. У [[1928]] році у Ріо-де-Жанейро виникає перша школа танцю самби під назвою «Дай Скажу» (''Deixa Falar''). Створена танцівником самби ісмаелемІсмаелем Сілвою, вонаїї пізніше перейменовуєтьсяперейменували на «Естасіо ду Са» (''Estacio do Sa''), за іменем засновника [[Ріо-де-Жанейро]].

З Ріо традиція карнавальних парадів шкіл самби розповсюджуєтьсяпоширилася на інші міста ій особливо приживаєтьсяприжилася ув [[Сан-Паулу]]. Однак не зникаєзникла ій традиція вуличного карнавалу, ув якому можуть брати участь всі хто забажаєохочі. Вона збереглася на північному сході Бразилії, в основному у містах [[Ресіфе]] і [[Олінда]], де виділяються «фрево» (''frevo'') і «маракату» (''maracatu''). У Салвадорі використовують так звані «тріос елетрікос» (прикрашені вантажівки з музиками), вуличні «блоки», такі як «Афоше Фільос де іандіГанді» (''Afoxe Filhos de Ghandi'') — групи, стилізовані під прихильників вчення індійського філософі іанді[[Ганді Махатма|Ганді]]), іта негритянські «блоки», - такі як «Олодум» (''Olodum'') та «ілеІле Ає» (''Ile Aye'' — Дім Життя), які мають африканське міфологічне коріння.