Будинок «Слово»: відмінності між версіями

У травні [[1933]] року&nbsp;— арешт [[Яловий Михайло Омелянович|Михайла Ялового]] і самогубство [[Микола Хвильовий|Миколи Хвильового]] ознаменували початок хвилі репресій проти діячів української культури, що потім отримало назву [[Розстріляне відродження]], і початок недоброї слави письменницького будинку, який незабаром, за свідченням [[Багряний Іван Павлович|Івана Багряного]] (арештований в [[1932]] році), отримає прізвисько «Крематорій», з часом&nbsp;— ДПЗ ({{lang-ru|дом предварительного заключения}}). До [[1938]] року було репресовано мешканців сорока квартир із шістдесяти трьох<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/number/488/163/17670/ Лариса Салімонович. Непрочитане «Слово»] // [[Україна молода]], № 148 за 12.08.2005</ref>. (По війніНасправді у будинку&nbsp;— 6866 квартир.)