Абрикоса: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
VolkovBot (обговорення | внесок)
м r2.5.1) (робот додав: hi:ख़ुबानी
Виправлено грецький напис
Рядок 26:
}}
 
'''Абрико́с''' (''абрикоса'', ''жерделя'', ''мореля''; ''Prunus armeniaca'' L.) ({{lang-el|praikokionπραικόκιον}} від {{lang-la|praecox}} — швидкостиглий) — плодове [[дерево]] родини розових, близький родич [[мигдаль|мигдалю]], [[персик]]а, [[слива|сливи]] і [[вишня (рослина)|вишні]], батьківщина — [[Середня Азія]] та [[Китай]]. Є 8 видів, ростуть в основному в [[Азія|Азії]], тривалий час вирощувалися в [[Вірменія|Вірменії]], звідки потрапили в [[Європа|Європу]] і [[Америка|Америку]] (звідки латинська назва — «вірменська слива». Давні греки називали абрикос «золотими яйцями Сонця».
 
Дикі абрикоси (Абрикос звичайний, {{lang-la|Armeniaca vulgaris Lam.}}) — не така вже й ботанічна рідкість. У горах Середньої Азії трапляються невеликі абрикосові [[ліс]]и. На півдні [[Приморський край|Приморського краю]], на півночі Китаю, в [[Корея|Кореї]] на сухих кам'янистих [[схил]]ах ці дерева ростуть групами або поодинці. Абрикоси пристосувалися навіть до [[сибір]]ських морозів. У [[Забайкалля|Забайкаллі]] та [[Монголія|Монголі]]ї кущі абрикосів витримують температуру до -50 °C. Плоди диких абрикосів дрібніші, вони мають гіркуватий присмак, у м'якоті трапляються грубі волокна. Абрикси дуже швидко ростуть. За спрятливих умов за рік молода рослина сягає півтора метра. Абрикоси люблять світло і добре переносять [[посуха|посуху]]. Дерева живуть до 50 і більше років.