Бутович Микола Григорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Мико́ла Григо́рович Буто́вич''' (''псевд.:'' Бутумбас; *[[1 грудня]] [[1895]], [[Петрівка-Роменська|Петрівка]] [[Гадяцький повіт|Гадяцького повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], нині [[Полтавська область|Полтавської області]] — [[21 грудня]] [[1961]], [[Гакенсек]], штат [[Нью-Джерсі]], [[США]]) — український живописець і графік, майстер декоративної графіки, ілюстрації, карикатури; письменник-мемуарист, автор епіграм.
 
Під час [[Українська революція 1917-1921|Визвольних змагань 1917-19211917—1921]] служив [[ад'ютант]]ом штабу 1-ї козацької дивізії [[Армія УНР|Армії УНР]].
 
== Біографічні відомості ==
Рядок 8:
У [[1906]]—[[1913]] роках навчався у [[Петровський Полтавський кадетський корпус|Полтавському кадетському корпусі]]. Студіював малярство у Празі, Берліні й Ляйпціґу. Здобув художню освіту у Вищій художньо-промисловій школі в Празі, а закінчивши Ляйпціґську Академію графічних мистецтв, поселився та працював у Львові та шнших містах Західної України.
 
Учасник визвольних змагань, [[ад'ютант]] штабу 1-ї козацької дивізії [[Армія УНР|Армії УНР]]. Інтернований в [[Польща|Польщі]], звідки втік до Праги.
 
Після Другої світової війни опинився в Західній Німеччині, звідкіля в [[1948]] переїхав до Америки (м. [[Риджфілд-Парк]] поблизу [[Нью-Йорк]]а). Працював у сфері прикладного мистецтва, беручи участь в організованому мистецькому житті. Належав до Об'єднання українських митців Америки, брав участь у художніх виставках. Підтримував стосунки з багатьма діячами української культури та літератури.
 
Опублікував "«Автобіографію"» (Нью-Йорк, 1956), спогади "«Кадетський корпус"» ("«Вісник"», 1959), "«Повстання проти гетьмана (Сіра дивізія)"» ("«Вісник"», 1959) та ін. Починаючи з 1930-х років і до смерті писав епіграми. Опублікувати їх окремим виданням вдалося лише [[1995]] року в Києві під назвою "«Епіграми Бутумбаса"». В них створив сатирично-іронічні образи багатьох українських письменників, акторів, скульпторів, видавців (Василя Барки, Оксани Лятуринської, Олександра Олеся, Євгена Маланюка, Олени Теліги, Олега Ольжича та ін.).
 
Помер [[21 грудня]] [[1961]] року у США. Похований на українському православному цвинтарі в [[Саут-Баунд-Брук]]у, штат Нью-Джерсі.
Рядок 21:
Часто влаштовував власні мистецькі виставки своїх праць: тематика картин переважно зображує гумористичні сцени з козацького життя та українського побуту, з української демонології та міфології. Його досі не видані ілюстрації до «Енеїди» [[Котляревський Іван Петрович|Івана Котляревського]] зберігаються в архівх [[УВАН]] в [[Нью-Йорк]]у.
 
Автор [[лібрето]] до балету "«Лада"» та віршованої казки для дітей.
 
== Література ==