Кирилівський монастир: відмінності між версіями

У 1734 Троїцькому Кирилівському монастирі трапилася велика [[пожежа]], під час якої згоріла не лишу [[Церква (храм)|церква]], але й дерев'яні братські келії і трапезна. Відбудовчі роботи здійснювалися в 1748—1760 під керівництвом відомого українського зодчого [[Григорович-Барський Іван Григорович|І. Г. Григоровича-Барського]]. За його задумом''' територію монастиря обнесено мурованими стінами з чотирма наріжними баштами, зведено муровані братські келії, корпус архімандрита і трапезну'''. В систему увійшла й споруджена І. Г. Григоровичем-Барським надбрамна триярусна [[Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря|Благовіщенська церква-дзвінниця]], яка стала висотним композиційним акцентом і завершила формування унікального ансамблю — перлини українського [[бароко]]. Після його реконструкції характерних рис [[українське бароко|українського бароко]] набула й старовинна Кирилівська церква, в [[інтер'єр]]і якої тоді було встановлено новий чотириярусний [[іконостас]], а стіни розписано художниками Києво-Печерської іконописної майстерні під керівництвом [[Алімпій|Алімпія]] Галика.