Альтман Натан Ісайович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aibot (обговорення | внесок) м додаю категорію "Персоналії за алфавітом" (або всім або нікому, тож поки що всім) за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Художник
| Ім'я =Альтман Натан Ісаєвич
| Оригінал імені =Альтман Натан Ісаєвич
| Фото =
| Ширина =
| Підпис =
| Ім'я при народженні = Альтман Натан Ісаєвич
| Дата народження = [[22 грудня]], [[1889]]
| Місце народження = Вінниця
| Дата смерті = [[12 грудня]], [[1970]]
| Місце смерті = Ленінград
| Національність = росіянин
| Громадянство = [[Російська імперія]], [[СРСР]]
| Жанр =
| Навчання = Одеське художнє училище
| Напрямок = реалізм, кубізм
| Роки творчості =
| Член КПРС з =
| Покровитель =
| Вплив =
| Вплив на =
| Премії =
| Твори = портрети, скульптурні погруддя, натюрморти
| Сайт =
}}
[[Зображення:Commemorative plaque for Altman.jpg|міні|праворуч|200пкс|Меморіальна дошка Н. І. Альтману]]
'''Ната́н Іса́євич А́льтман''' (*[[1889]], [[Вінниця]] — †[[1970]], [[Ленінград]]) — російський [[художник]]-кубіст; родом з [[Україна|України]]; пейзажі, портрети, книжкова графіка, скульптура, декоративні рельєфи, сценографія; портрети [[Ахматова Анна Андріївна|А. Ахматової]] ([[1915]]), Ш. Міхоелса ([[1926]]), ілюстрації до Старого Заповіту ([[1933]]), антифашистські карикатури.
== Життєпис ==
Народився в місті Вінниця в єврейській родині. Батько помер, коли хлопець був ще малим.
Художню освіт отримав у Одеському художньому училищі у [[1902]] - [[1907]] рр. Удосконалював художню майстерність в Парижі в приватній художній студії ( 1910-1911 рр.), мав впливи новітніх мистецьких стилів, особливо французького [[кубізм]]у.
З [[1912]] р. перебрався на житло у Петербург. Мав попит як художник. Був одим з засновників «Єврейського товариства розвитку мистецтв». Після більшовицького перевороту у жовтні 1917 р. став на бік нової влади, приймав участь у декоруванні нових революційних свят у Петрограді та Москві. Аби зробити кар'єру при більшовицькй владі, створив декілька портретів більшовицького лідера В. Леніна, серед них і [[погруддя]] Леніна в цілком реалістичній манері ( [[бронза]], 1920 р.)
Почав працювати як театральний художник. Приймав участь в створенні [[кінофільм]]у «Єврейське щастя» за сценарієм Шолом-Алейхема. За пропозицією Альтмана, натурні зйомки проходили у місті Вінниця в неперебудованому тоді районі бідноти - Єрусалимка.
У [[1928]] р. Альтман відбув разом з Державним єврейським театром на гастролі у Західну Європу. По закінченню гастролей, залишився у Парижі, де перебував до [[1935]] р. Повернувся у СРСР, де застав період сталінських чисток кадрів і репресій. Відійшов від створення картин і займався графікою, проектами створення поштових марок та книжковою графікою. Формалістичні твори Альтмана стали незатребуваними на тлі придушеного цензурою [[радянське мистецтво|радянського мистецтва]]. Художня манера Альтмана не укладалась в жорстокі межі офіційного стилю [[соціалістичний реалізм]].
Художник помер у Ленінграді.
== Вибрані твори ==
* Автопортрет, 1911, Російький музей
* Канал. Брюгге, 1911, Російький музей
* Глечик і помідори (натюрморт), 1912
* цикл «Єврейська графіка», 1914
* портрет поетеси Анни Ахматової, 1914
* Соняшники, 1915
* Портрет Надії Крет.
* Автопортрет, погруддя, 1916
* Портрет А. В. Луначарського, гіпс, погруддя, 1920, Третьяковська галерея, Москва
== Джерела ==
* Петров В., Разносторонний художник, «Творчество», 1969, № 10.
* Эткинд М. Н. Альтман. М., 1971
* Альтман,_Натан_Исаевич. 1889-1970: Каталог выставки ( Вступительная статья А. А. Каменского). М., 1978.
* ''Шишанов В. А.'' Витебский музей современного искусства, история создания и коллекции. 1918—1941. — Минск: Медисонт, 2007. — 144 с.
== Дивись також ==
| |||