Урбоекологія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alanmir (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Alanmir (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 10:
Урбоекологія включає також раціональне проектування та екологічно оптимальні варіанти будівництва міських структур. Вона спирається на багато галузей знань, предметом яких є дослідження різних аспектів взаємодії суспільства та природи — [[екологія|екологію]], [[ботаніка|ботаніку]], [[містобудування]], [[географія|географію]], [[соціологія|соціологію]], [[санітарія|санітарію]], техніку та ін. Урбоекологія тісно пов'язана з проблемою виживання людства в умовах неминучого наступу міст на [[природне середовище]] та прогресуюче погіршення його якості.<ref>Сытник К. М., Брайон А. В., Гордецкий А. В., Брайон А. П. Словарь-справочник по экологии. − К.: Наукова думка, 1994. − 665 с.
</ref><br/>
Теоретична база з цього приводу постійно оновлюється за рахунок і завдяки практичним проектам по всьому світу у вигляді [[екопоселення|екопоселень]], [[екополіс|екополісів]], [[екомісто|екоміст]] себто міст, які спеціально побудовані на засаді гармонії природньго і соціальнього середовища. В СРСР, наприклад, це відбувалося за участю [[Брудний Арон Абрамович|психолога А.А. Брудного]] і, еколога [[Кавтарадзе Дмитро Миколайович|Д.Н. Кавтарадзе]], соціолога [[Яницький Олег Миколайович|О.М. Яницького]] та інших в підмосковному [[наукоград|наукограді]] [[Пущино]]. Міждисциплінарні проекти, експерименти, досліди вивчали всі процеси, які стосувалися "уробо-сфери" - збір мешканцями грибів, квітів у місцевому лісі, [[бродячі собаки|бродячих собак]], побудову мережі доріг, тощо <ref>Экополис : Введ. и пробл. Препринт / А. А. Брудный, Д. Н. Кавтарадзе, 36 с. ил., 1 л. ил. 22 см., Пущино НЦБИ АН СССР 1981
</ref>.
{{text| "Програма "Екополіс", що розпочалася в 1979 р., була практичною спробою розвинути міську соціальну екологію... Вона ставила наступні задачі: розробити концепцію спільного розвитку ("сопряжённого развития") природничих і суспільних наук, залучити до розробки концепції активістів конкретного міста, зробивши його полігоном для реалізації цієї програми. При тому, що програма не було реалізована навіть на половину вона мала величезний вплив як на наукову спільноту, так і на групи екоативістів з-поміж міського населення. В багатьох містах були створені групи підтримки програми, а в деяких - виникли громадські ініціативи з реалізації власних програм екологізації міського середовища. Як задум і міждисциплінарний проект він мав ще й широкий міжнародний резонанс"}}. - зазначає один із спів-аторів проекту О.М. Яницький [http://www.i-u.ru/biblio/archive/jadov_sociologija/24.aspx Олег Николаевич Яницкий Экологическая социология в кн. Социология в России Ядов В.А., М.: 1998]</ref>.
 
== Посилання ==