Битва під Заславом (1649): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Homora (обговорення | внесок)
Homora (обговорення | внесок)
Рядок 20:
 
== Хід бою ==
В травні 1649 року недалеко від [[Острог|Острога]] відбувався збір польських військ під керівництвом [[реґіментар|реґіментаря]], виконуючого обов'язки коронного гетьмана Анджея Фірлея. 22 травня сенатська рада вирішила дислокувати коронний табір між [[Старокостянтинів|Старокостянтиновом]] і річкою [[Горинь (річка)|Горинню]], надавши АндріюАнджею Фірлею право діяти на власний розсуд. Розпочав мобілізацію військ і [[Богдан Хмельницький]]. Збір козацьких військ планувався під Старокостянтиновом. 22-29 травня коронне військо перебувало в [[Межиріч (Острозький район)|Межирічах]]. В той же час, виконуючи наказ Хмельницького, з [[Любар|Любартова]] до переправи через Горинь під [[Заслав]]ом вирушили два полки народного ополчення під керівництвом [[Іван Донець|Івана Донця]]. Отримавши звістку про наближення козацького загону до Заслава, 31 травня Фірлей перейшов Горинь і розташував свій табір поблизу Заслава.<br />
Коронні підрозділи А. Суходольського, збираючи відомості про козацькі загони, несподівано для себе зіткнулись з ''"великими силами"'' козаків на чолі із [[Іван Донець|Іваном Донцем]] та [[Михайло Таборенко|М. Таборенком]], які прямували до Заслава для захоплення переправи через Горинь. Коронний полк (500 осіб) не зумів перемогти ''"два сильні полки"'' козаків. Після першої сутички Анджей Фірлей надіслав на підкріплення 8 корогов, 800 драгунів, кілька сотень челяді та 2 гармати.<br />
Наступ коронного війська, супроводжуваний пострілами з гармат, натиском кінних драгунів та запеклою рукопашною атакою, змусив козаків відійти до [[Сульжин|Сульжинців]] (1 червня). Більшість козаків увійшла в місто і, замкнувшись там, оборонялась. Після повернення поляків до основного табору під Заславом, козацькі загони вийшли з міста і попрямували до Любартова.<br />