Кавалерійська дивізія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 12:
На початку 1-ої світової війни країни Антанти мали в діючої армії 49 кавалерійських дивізій ([[Росія]] — 36, [[Франція]] — 10, [[Великобританія]] — 1, [[Бельгія]] —1, [[Сербія]] — 1), а Німеччина й [[Австро-Угорщина]] 22 дивізії. У ході війни кавалерійські дивізії у країнах обох коаліцій, як правило, входили до складу польових армій і в основному використовувалися для рішення тактичних завдань.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в Червоній армії було 9 кавалерійських та 4 гірсько-кавалерійських дивізії. Кавалерійська дивізія включала 4 кавалерійські полки, [[танковий полк]], окремий кінно-артилерійський та зенітно-артилерійський дивізіони й інші спеціальні частини. За штатами воєнного часу в кавалерійській дивізії передбачалося мати: 9240 чол., 64 [[Легкий танк|легких танка]], 18 [[бронемашина|бронемашин]], 32 польових, 16 протитанкових, 20 зенітних гармат, 64 міномета. Фактично до початку війни кавалерійські дивізії мали в середньому по 6 тис. чол. У липні — серпні 1941 за рішенням Ставки ВГК були створені легкі кавалерійські дивізії (біля 3 тис. чол.). До кінця 1941 [[Червона Армія]] мала 82 кавалерійські дивізії.
== Див. також ==
| |||