Пласт (організація): відмінності між версіями

[[File:Plast Guide with Peace Light of Bethlehem.png|thumb|150px|left|Пластунка із лампадкою під час акції «Вифлеємський вогонь миру»]]

Наприкінці 80-років XX ст. у [[СРСР|Радянському Союзі]] змінилася політична ситуація: уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню. Почалося відродження скаутського руху. Перший пластовий табір на українських землях після Другої Світової війни було організовано 17 липня 1989 року; його відвідало навіть декілька пластунів з Канади. Однак, невдовзі на нього було здійснено напад агентами КДБ, спецпідрозділами МВС та райкомом ЛКСМУ Львова. Сімох пластунів заарештовано та побито. Пізніше, в газеті «Радянська Україна» було опубліковано статтю М. Дорошенка «Ще не вмер Степан Бандера, або Недитячі Ігри доморощених пластунів», де «Пласт» зображувався як «буржуазно-націоналістична військово-спортивна організація»<ref>http://www.plast.org.ua/reports/albums-news/userpics/10002/radyanska_ukrajina_1989_small.jpg Сторінка газети</ref>.

Завдяки праці окремих осіб та підтримці деяких нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. Уже в [[1990]] році вони були в [[Луцьк]]у, [[Київ|Києві]], [[Донецьк]]у, але найширше Пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини та Львова зокрема, де Міська рада [[22 лютого]] [[1990]] року затвердила ''Статут пластового товариства'. Пластуни в еміграції активно допомагали розвитку «Пласту» в Україні. На початок 1995 року «Пласт» нараховував 3500 учасників.