Конклав: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильові правлення |
Іванко1 (обговорення | внесок) м правопис |
||
Рядок 271:
Виборчий процес ділиться на три частини: ''pre-scrutinium'', ''scrutinium'' та ''post-scrutinium''. Під час першої частини церемоніймейстри готують необхідні для голосування бюллетені з написом — ''Eligo in Summum Pontificem'' (від {{lang-la|Обираю у Верховні Першосвященики}}) та роздають їх кожному кардиналу (не менше ніж по двоє кожному). Як тільки починається сама процедура голосування, папський обер-церемоніймейстр, церемоніймейстери та секретар Колеґії кардиналів полишають приміщення, яке закриває молодший кардинал-диякон. Після чого він же витягає за жеребом дев'ять імен кардиналів: троє складають рахункову комісію, троє ''Infirmarii'', і троє ревізорів. Вони обираються на весь час конклаву.
Коли всі попередні процедури закінчено, починається частина під назвою ''scrutinium''. Під час неї кардинали-виборщики у порядку старшинства підходять до вівтаря де стоять члени рахункової комісії зі своїми бюлетенями. Перед подачею свого бюлетеня кожен кардинал вимовляє присягу: «''Testor Christum Dominum, qui me iudicaturus est, me eum eligere, quem secundum Deum iudico eligi debere.''» ({{lang-la|Свідок Христос Господь, який є моїм суддею, що я віддаю свій голос тому, хто, перед Богом вважаю, має бути обраним}}). Якщо кардинал-виборщик знаходиться в капелі, але не може підійти, щоб вкинути свій бюлетень, то останній в переліку членів рахункової комісії підходить до нього і забирає бюлетень. Якщо ж кардинал не може покинути свою кімнату для участі у голосуванні, до нього приходять ''Infirmarii'' з бюлетенями і урною. Після того, як ''Infirmarii'' повертаються з бюлетенями кардиналів, що проголосували, кількість цих бюлетенів підраховується для гарантії, що вона
До [[1621]] року існувала лише присяга таємності, що проголошувалася перед закриттям дверей конклаву. Папа [[Григорій XV]] увів додаткову присягу перед кожною ранковою та кожною вечірньою сесіями. Таким чином він намагався спонукати кардиналів не голосувати «з люб'язності», а голосувати за реалістичного, прохідного кандидата на престол. Завдяки реформам Григорія XV [[1621]] і [[1622]] років була створена чітка система папських виборів, яка в своїй основі збереглася досьогодні. Найсуттєвішою зміною в правилах голосування була відміна вимоги підписання кардиналами своїх бюллетенів. Це правило було скасовано папою Пієм ХІІ в [[1945]] році.
|