Іво Санадер: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
Іво Санадер закінчив студії літератури. Він працював в хорватських видавництвах, відтак перебував у Австрії й займався приватним бізнесом. Закінчив Університет в [[Інсбрук]]у, [[Австрія]]. Після повернення на батьківщину був депутатом в парламенті, міністром науки й технології, заступником міністра закордонних справ. Коли помер [[Франьо Туджман]], перший президент незалежної Хорватії, Санадер став його наступником на чолі владної партії — Хорватського демократичного союзу. Згодом він усунув з політики націонал-екстремістів і став уособленням прагматичного проєвропейського консерватора.
Після того як його партія HDZ (Хорватський Демократичний Союз) перемогла на парлементських виборах, [[9 грудня]] [[2003]] року, президент Хорватії [[Степан Месич|Стіпе Месич]] виніс його кандидатуру на пост [[прем'єр-міністр]]а до хорватського парламенту. За кандидатуру Санадера проголосували 88 депутатів від загального числа 152.
За прем'єрства Іво Санадера країна вступила в НАТО і стала кандидатом на вступ до Європейського Союзу.
Рядок 11:
Санадер — один із укладачів антології хорватської патріотичної поезії, котра вийшла в Україні 1992 року під заголовком «В цей страшний час». Йдеться про вірші, присвячені хорватській визвольній війні на початку дев’яностих років.
Доктор Іво Санадер розмовляє: англійською, французькою, німецькою та італійською мовами. Одружений
== Виноски ==
| |||