Вікіпедія

База ВПС США на мисі Канаверал: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
вікіфікація, оформлення, доповнення, шаблон
Рядок 1:
{{Infobox Airport
[[File:Air Force Space Command.png|thumb|250px|Космічне командування ВПС США]]
| name = База ВПС США на мисі Канаверал
'''База ВПС США на мисі Канаверал''' (''англ. Cape Canaveral Air Force Station'') (CCAFS) — військова база [[США]], підрозділ [[Космічне командування ВПС США|Космічного командування ВПС США]] (Air Force Space Command),▼
[[Файл:Air Force Materiel Command.png|60px]]
[[45-е космічне крило]] (45th Space Wing). Штаб-квартира — [[авіабаза Патрік, Флорида]] (Patrick Air Force Base).▼
| nativename = Part of Air Force Materiel Command (AFMC)
| image =Canaveral.svg
| image-width = 300
| caption = Фото авіабази на мисі Канаверал
| ICAO = KXMR
| FAA = XMR
| type = Військовий: [[Авіабаза]]
| owner =
| operator = [[ВПС США]]
| location = острів Мерріт, Флоріда
| built = 1948
| used = 1950 - нині (як авіабаза)
| commander =
| occupants = Льотний тест-центр повитряних сил
| elevation-f = 10
| elevation-m = 3
| coordinates = {{coord|45|57|58|N|63|18|28|E|yandex=1}}
| website = [http://www.robsv.com/cape/ Cape Canaveral]
| r1-number = 13/31
| r1-length-f = 10,000
| r1-length-m = 3,048
| r1-surface = [[Бетон]]
| r2-number =
| r2-length-f =
| r2-length-m =
| r2-surface =
| r3-number =
| r3-length-f =
| r3-length-m =
| r3-surface =
| footnotes = Джерело: world aero data<ref name=AFB>[http://worldaerodata.com/wad.cgi?id=US75885 База ВПС США на мисі Канаверал]</ref>
}}
 
▲'''База ВПС США на мисі Канаверал''' (''англ. Cape Canaveral Air Force Station'') (CCAFS) &nbsp;— військова база [[США]], підрозділ [[Космічне командування ВПС США|Космічного командування ВПС США]] (Air Force Space Command),
Знаходиться на [[Мис Канаверал|мисі Канаверал]] в штаті [[Флорида]], база є головним стартовим майданчиком [[Східний ракетний полігон|Східного ракетного полігону]] (Eastern Range)<ref name="CAST_p1-12">CAST 1999, p. 1-12.</ref> та має чотирі активно діючі стартові установки. Будівлі знаходяться на півдні та південному сході від [[Космічний центр імені Кеннеді|Космічного центру Кеннеді]] ([[НАСА]]) на острові [[Меррітт Айленд]] (Merritt Island), з двома зв'язаними мостами і дамбами. Аеропорт Cape Canaveral Air Force Station Skid Strip має взлітно-посадочну смугу довжиною 10’000 футів (3,048 км) <ref>{{Cite web|url=http://worldaerodata.com/wad.cgi?id=US75885|title=World Aero Data: Cape Cnaveral AFS Skid Strip — XMR|accessdate=August 31, 2008|work=|publisher=|date=}}</ref> поблизу стартових комплексів для повітряної доставки важких і негабаритних корисних вантажів.▼
▲[[45-е космічне крило]] (45th Space Wing). Штаб-квартира &nbsp;— [[авіабаза Патрік, Флорида]] (Patrick Air Force Base).
 
▲Знаходиться на [[Мис Канаверал|мисі Канаверал]] в штаті [[Флорида]], база є головним стартовим майданчиком [[Східний ракетний полігон|Східного ракетного полігону]] (Eastern Range)<ref name="CAST_p1-12">CAST 1999, p. 1-12.</ref> та має чотирі активно діючі стартові установки. Будівлі знаходяться на півдні та південному сході від [[Космічний центр імені Кеннеді|Космічного центру Кеннеді]] ([[НАСА]]) на острові [[Меррітт Айленд]] (Merritt Island), з двома зв'язаними мостами і дамбами. Аеропорт Cape Canaveral Air Force Station Skid Strip має взлітно-посадочну смугу довжиною 10’00010'000 футів (3,048 км) <ref>{{Cite web|url=http://worldaerodata.com/wad.cgi?id=US75885|title=World Aero Data: Cape Cnaveral AFS Skid Strip — XMR|accessdate=August 31, 2008|work=|publisher=|date=}}</ref> поблизу стартових комплексів для повітряної доставки важких і негабаритних корисних вантажів.
 
[[Шатл]]и стартують тільки з стартових майданчиків LC-39, які знаходяться на сусідньому острові Мерріт [[Космічний центр імені Кеннеді|космічного центру імені Кеннеді]]<ref name="pad1">{{Cite web|url=http://www.nasa.gov/mission_pages/shuttle/launch/launch-complex39-toc.html|title= Launch Complex 39|publisher=[[НАСА]]|lang=en}}</ref> і організаційно не належить базі ВПС США на мисі Канаверал. В ЗМІ в цій ситуації мис Канаверал згадується як [[метонім]]<ref>{{Cite web|url=http://www.reference.com/browse/metonymy|title=Metonymy |publisher=reference.com|description=див. приклади метонімів внизу статті.|lang=en}}</ref>.
Рядок 10 ⟶ 45:
 
== Космічні запуски з космодрому ==
 
[[Зображення:Canaveral.svg|thumb|thumb|200px|Розташування стартових комплексів]]
Декілька великих американських космічних досліджень вперше здійснювалися з мису Канаверал, включаючи:
* Перший американський супутник Землі «[[Експлорер-1]]» у [[1958]] році;
Рядок 18 ⟶ 53:
* Перша американська АМС здійснивша мяку посадку на поверхні Місяця «Surveyor 1»;
* Перший американський екіпаж із трьох чоловік «[[Аполлон-7]]» у [[1967]] році;
* [[Автоматична міжпланетна станція|Автоматичні міжпланетні станції]] для дослідження планет Сонячної Системи у 1962—1977 &nbsp;рр.
* Перший зонд на орбіті Марса «[[Марінер-9]]» у [[1971]] році;
* Перший марсохід по програмі «[[Марс Пасфайндер]]» у [[1996]] році.
 
== Історія створення бази ==
[[Файл:Bumper8 launch-GPN-2000-000613.jpg|thumb|left|200px|Ракета Bumper V-2 була першою ракетой, запущеною з миса Канаверал 24 липня 1950 р.]]▼
Територія бази стала використовуватися урядом США з 1949 року, з тієї миті як президент [[Гаррі Трумен]] заснував Об'єднаний Полігон Далекої Дії на мисі Канаверал для випробування ракет. Розташування полігону було одним з найбільш придатних в США для цієї мети, оскільки дозволяло запускати ракети через [[Атлантичний океан]]. Оскільки полігон знаходився ближче до [[екватор]]у, чим значна частина території США, це дозволяло ракетам розвинути більш високу швидкість за рахунок [[обертання Землі]].▼
 
▲Територія бази стала використовуватися урядом США з [[1949]] року, з тієї миті як президент [[Гаррі Трумен]] заснував Об'єднаний Полігон Далекої Дії на мисі Канаверал для випробування ракет. Розташування полігону було одним з найбільш придатних в США для цієї мети, оскільки дозволяло запускати ракети через [[Атлантичний океан]]. Оскільки полігон знаходився ближче до [[екватор]]у, чим значна частина території США, це дозволяло ракетам розвинути більш високу швидкість за рахунок [[обертання Землі]].
1 червня 1948 р. [[військово-морські сили США]] передали колишню військово-морську станцію "Банана Рівер" (Naval Air Station Banana River) [[Військово-повітряні сили США|військово-повітряним силам США]]. База була перейменована з Joint Long Range Proving Ground (JLRPG) 10 червня 1949 року. 1 жовтня 1949 р. база Joint Long Range Proving Ground була передана від команди авіаційної техніки (Air Force Materiel Command) підрозділу ВПС Joint Long Range Proving Ground. 17 травня 1950 р. база була перейменована в Long Range Proving Ground, а через три місяці - в авіабазу Патрік (Patrick Air Force Base) на честь генерал-майора Мейсона Патріка (Mason Patrick).<ref name="CAST_p1-5">CAST 1999, p. 1-5.</ref> У 1951 році ВПС США заснували центр випробувань ракет Eastern Test Range.▼
 
▲[[1 червня]] [[1948 ]]&nbsp;р. [[військово-морські сили США]] передали колишню військово-морську станцію "«Банана Рівер"» (Naval Air Station Banana River) [[Військово-повітряні сили США|військово-повітряним силам США]]. База була перейменована з Joint Long Range Proving Ground (JLRPG) [[10 червня]] [[1949]] року. [[1 жовтня]] [[1949 ]]&nbsp;р. база Joint Long Range Proving Ground була передана від команди авіаційної техніки (Air Force Materiel Command) підрозділу ВПС Joint Long Range Proving Ground. [[17 травня]] [[1950 ]]&nbsp;р. база була перейменована в Long Range Proving Ground, а через три місяці -&nbsp;— в авіабазу Патрік (Patrick Air Force Base) на честь генерал-майора Мейсона Патріка (Mason Patrick).<ref name="CAST_p1-5">CAST 1999, p. 1-5.</ref> У [[1951]] році [[ВПС США]] заснували центр випробувань ракет Eastern Test Range.
 
Ранні американські [[Суборбітальний космічний політ|суборбітальні]] запуски ракет виконувалися з Мису Канаверал з 1956 року.<ref name=autogenerated1>[http://www.astronautix.com/sites/capallc5.htm Cape Canaveral LC5]</ref>
 
Ці експедиції відбувалися незабаром після деяких суборбітальних польотів на White Sands Missile Range, наприклад, [[Вікінг-11]] (Viking 11) [[24 травня]] [[1954 ]]&nbsp;р.<ref name=autogenerated3>[http://www.astronautix.com/lvs/viking.htm Encyclopedia Astronautica]</ref>
 
Услід за успішним запуском в СРСР [[Супутник-1|Супутника 1]], [[США]] зробили невдалу спробу свого першого запуску штучного супутника з мису Канаверал [[6 грудня]] [[1957 ]]&nbsp;р. Проте, ракета-носій [[Авангард TV3]] (Vanguard TV3) вибухнула на стартовому майданчику.
 
[[НАСА]] була заснована в 1958 році, і військово-повітряні сили запускали ракети для НАСА з мису Канаверал. Усі ракети [[Редстоун (ракети)|Редстоун]] (''Redstone''), [[Юпітер (ракета)|Юпітер]] (''PGM -&nbsp;— 19 Jupiter''), [[Першінг-1А]] (''MGM -&nbsp;— 31 Pershing''), [[Поларіс]] (''Polaris''), [[Тор (ракета)|Тор]] (''Thor''), [[Атлас (ракети)|Атлас]] (''Atlas''), [[Титан (ракета-носій)|Титан]] (''Titan'') і [[Мінітмен]] (''LGM -&nbsp;— 30 Minuteman'') були випробувані з цього майданчика. Ракета Тор стала основою для [[Ракета-носій|ракети-носія]] [[Дельта (ракета-носій)|Дельта]] (''Delta''), за допомогою якої був запущений супутник [[Телстар]] (''Telstar 1'') в липні 1962 &nbsp;р.
 
Ряд майданчиків для запуску ракет [[Тітан (ракета-носій)|Тітан]] (''Titan'') LC-15, LC-16, LC-19, LC-20) і [[Атлас (ракети)|Атлас]] (''Atlas'') (LC-11, LC-12, LC-13, LC-14) стали відомими як «Ракетний ряд» (''Missile Row'') в 1960-і рр.
 
Ранні запуски з пілотованих програмах НАСА [[Меркурій (космічна програма)|Меркурій]] і [[Джемини]] робилися фахівцями ВПС США із стартових майданчиків бази на мисі Канаверал LC -&nbsp;— 5, LC -&nbsp;— 14 і LC -&nbsp;— 19.
 
ВПС вирішили розширити можливості ракет-носіїв Titan для можливості підйому важких вантажів. ВПС були побудовані стартові комплекси LC -&nbsp;— 40 і LC -&nbsp;— 41, щоб запускати ракети [[Тітан-3]] (Titan III) і [[Тітан-4]] (Titan IV) південніше [[Космічний центр Кенеді|космічного центру Кенеді]]. Тітан-3 має приблизно таку ж вантажопідйомність, як [[Сатурн-1Б]] (''Saturn IB''), зі значною економією коштів. Пускові комплекси LC -&nbsp;— 40 і LC -&nbsp;— 41 використовувалися для запуску військово-розвідувальних, комунікаційних і метеорологічних супутників і планетарних місій НАСА.
 
ВПС також планували запустити два пілотовані космічні проекти з майданчиків LC -&nbsp;— 40 і LC -&nbsp;— 41. Це пілотовані орбітальні ракетні літаки [[Дайна-Сор]] (X-20 Dyna Soar) (програма скасована в 1963) і [[пілотована орбітальна лабораторія]] (Manned Orbital Laboratory, MOL ВПС США -&nbsp;— пілотована розвідувальна космічна станція (програма скасована в 1969).
 
У 1974-19771974—1977 роках потужні носії [[Тітан (ракета-носій)|Тітан]]-[[Центавр (розгінний блок)|Центавр]] стали новими носіями важких вантажів для НАСА. З їх допомогою були зроблені запуски космічних апаратів серій "«[[Програма "Вікінг"|Вікінг]]"» і "«[[Вояджер (програма)|Вояджер]]"» із стартового комплексу LC -&nbsp;— 41. Пізніше комплекс LC -&nbsp;— 41 став майданчиком для запуску найпотужніших безпілотних американських ракет, розроблених ВПС США, -&nbsp;— [[Тітан-4]] (Titan IV).
 
== Стартові комплекси ==
▲[[Файл:Bumper8 launch-GPN-2000-000613.jpg|thumb|left|200px|Ракета Bumper V-2 була першою ракетойракетою, запущеною з мисамису Канаверал [[24 липня]] [[1950 ]]&nbsp;р.]]
З багатьох стартових комплексів, побудованих з 1950 &nbsp;р., тільки чотири залишилися активними з двома перспективними для майбутнього використання. Стартовий комплекс SLC -&nbsp;— 17 -&nbsp;— майданчик для запуску ракет [[Дельта-2]] Delta II.<ref name="CAST_p1 - 26">CAST 1999, p. 1-26.</ref> Стартові комплекси SLC -&nbsp;— 37 і SLC -&nbsp;— 41 нині були змінені для запуску EELV [[Дельта-4]] (Delta IV) і [[Атлас-5]] (Atlas V) відповідно.<ref name="CAST_p1-31">CAST 1999, p. 1-31.</ref>
 
Ці нові ракети-носії замінять усі ранні ракети "«Дельта"», "«Атлас"» і "«Титан"». Стартовий комплекс SLC -&nbsp;— 47 використовується для запуску [[Метеорологічна ракета|метеорологічних ракет-зондів]]. Стартовий комплекс SLC -&nbsp;— 46 Космопорту Флориди зарезервований для майбутнього використання.<ref name="CAST_p1 - 35">CAST 1999, p. 1-35.</ref>
З космічного стартового комплексу SLC -&nbsp;— 40 відбувся [[:en:Falcon 9 Flight 1|перший запуск]] ракет [[Фалькон-9]] (''Falcon 9'') за програмою [[SpaceX]] в червні 2010 року.<ref name=autogenerated4>{{Cite news|url=http://www.spacex.com/updates.php|title=Dragon/ Falcon 9 Update|publisher=SpaceX|date=October 23, 2009|accessdate=November 10, 2009|author=SpaceX Corp}}</ref>
 
У випадку запусків на орбіту низького нахилу (геостаціонарну) широта 28°27′N має невеликий недолік перед іншими стартовими майданчиками, розташованими ближче до екватора. Додаткова швидкість за рахунок обертання Землі складає приблизно 405 м/с на Мисі Канаверал проти приблизно 465 м/с на [[Куру|космодромі Куру́]] Гвіанського космічного центру в [[Французька Гвіана|Французькій Гвіані]] (Південна Америка).<ref name=autogenerated2>[http://www.astrosociety.org/education/publications/tnl/34/space2.html ASP: Up, Up, and Away]</ref>
Рядок 61 ⟶ 97:
<gallery widths="222px" heights="350px">
Файл:Merritt Island.jpg|База ВПС США на мисі Канаверал (показана темно-зеленим коліром).
Файл:Cape canaveral.jpg|[[Мис Канаверал]] &nbsp;— вид з супутника.
Файл:Cape Canaveral Air Force Station.jpg|Вид на північ в напрямі ряду стартових майданчиків (Missile Row) в [[1960]]-і.
Файл:Cape Canaveral Lighthouse (2009)-LF.JPG| [[Маяк на мисі Канаверал]] (Cape Canaveral lighthouse).
Файл:Mercury-Redstone 3 Launch MSFC-6100884.jpg|[[Меркурій-3]] &nbsp;— перший американський пілотований запуск в 1961 році з стартового майданчика LC-5.
Файл:Saturn IB-Apollo 7 lifts off.jpg|Запуск [[Аполлон-7]] ракетою [[Сатурн-1Б]] в 1968 році з стартового майданчика LC-37.
Файл:Titan 3E Centaur launches Voyager 2.jpg| Запуск ракетою [[Тітан-3Е]] (Titan IIIE) зонду [[Вояджер (програма)|Вояджер]] в 1977 році з стартового майданчику LC-41.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/База_ВПС_США_на_мисі_Канаверал