Директорія Української Народної Республіки: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 21:
== Політичний курс Директорії ==
=== Внутрішня політика ===
[[Файл:Ermitaj Vinnycya.jpg|thumb|right|200px|Готель "Ермітаж" у Вінниці, де 1919 року перебувала Директорія УНР]]
У початковий етап існування Директорії у виробленні її політичного курсу активну роль відіграв [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Винниченко]]. Відразу після зайняття Києва ([[14 грудня]] [[1918]] року) Директорія оприлюднила ряд свідоцтв, спрямованих проти поміщиків і буржуазії. Була прийнята постанова про негайне звільнення всіх призначених при гетьмані чиновників. Уряд мав намір позбавити промислову й аграрну буржуазію виборчих прав. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції. Через такий [[радикалізм]] Директорія залишилася без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців та чиновників державного апарату. Революційна стихія селянства виявилася неспроможною протистояти наступові регулярних радянських військ і стала перероджуватись в руйнівну анархію.
Рядок 31 ⟶ 32:
=== Зовнішня політика ===
[[Файл:Vinnytsia-savoy-hotel.jpg|thumb|Сучасне фото]]
[[31 грудня]] [[1918]] року Директорія запропонувала Раді Народних Комісарів РСФРР переговори про мир. Раднарком погодився на переговори, незважаючи на те, що не визнавав Директорію представницьким органом українського народу. Під час переговорів радянська сторона відкинула звинувачення у веденні неоголошеної війни, лицемірно заявивши, що ніяких регулярних російських військ в Україні немає. Зі свого боку, Директорія не погодилася на об'єднання Директорії з українським радянським урядом і відмовилася прийняти інші вимоги, що означали самоліквідацію УНР.
|