Оболенський Андрій Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 6:
 
Коли в січні [[1794]] року помер батько&nbsp;— князь Михайло Іванович Оболенський, Андрій, тодішній секунд-ротмістр кінного полку, разом із братами Сергієм та Іваном і сестрою Парасковією поділили нерухоме майно, що відійшло їм у спадок. Андрієві Михайловичу дісталися два маєтки в [[Московська губернія|Московській губернії]]&nbsp;— вотчинне село [[Глухово]] в [[Дмитровський повіт|Дмитровському повіті]] та [[Мураново]] в [[Богородський повіт|Богородському повіті]]. Невдовзі Андрій Михайлович продав Мураново, оскільки, як засвідчують документи, вже в квітні [[1795]] року воно належало секунд-майорові Василеві Васильовичу Суровщикову&nbsp;<ref>[http://www.archeologia.ru/Library/Book/0b75a5b685d1 Нові матеріали з історії садиби Мураново XVII—XIX століть]{{ref-ru}}</ref>.
 
Під час [[Франко-російська війна 1812|франко-російської війни 1812 року]] генерал-майор Оболенський командував одним із чотирьох піших полків, що діяли в складі Симбірського ополчення, створеного 24 липня 1812 року&nbsp;<ref>Отечественная война 1812 года: Энциклопедия.&nbsp;— Москва: РОССПЭН, 2004.&nbsp;— С.&nbsp;657.</ref>.
 
Був одружений із графинею Парасковією Миколаївною Морковою&nbsp;— донькою генерал-майора графа [[Морков Микола Іванович|Миколи Івановича Моркова]]. У них було чотири сини (Микола, Михайло, Василь, Володимир) та три доньки (Марія, Софія, Наталія).