Командарм другого рангу: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
м стильові правлення
Рядок 7:
Введено Постановою [[Центральний Виконавчий Комітет СРСР|ЦВК СРСР]] і СНК СССР від [[22 вересня]] [[1935]] року «''Про введення персональних військових звань начальницького складу РККА''», скасовано Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[7 травня]] [[1940]] року «''О встановленні військових звань вищого командного складу Червоної армії''». При введенні цього військового звання у 1935 році воно було присвоєне 10 [[воєначальник]]ам. Через три роки всі вони були розстріляні.
 
Наприкінці 30-х років, у зв'язку із зростанням чисельності [[Червона армія|РККА]] вирослозросла ій числокількість командармів 2 рангу (21 особа до червня 1940). При введенні [[генерал]]ьських звань у 1940 році більшість командармів 2 рангу (12 осіб) отримала звання [[генерал-лейтенант]]ів, деякі — і вищі звання (7 — [[генерал-полковник]]и і 2 — [[генерал армії (СРСР)|генерали армії]]).
 
Військовому званню командарм 2-го рангу відповідав ряд інших військових звань — [[флагман флоту 2-го рангу]], '''''армінженер''''', '''''армінтендат''''', '''''армвоєнюріст''''', '''''армврач''''', '''''армветврач'''''. Званню командарма 2-го рангу у 1935—1940 роках відповідало спеціальне звання [[комісар держбезпеки 2-го рангу|комісара держбезпеки 2-го рангу]].