Огар рудий: відмінності між версіями

'''Огар''' (''Tadorna ferruginea'') − — [[водоплавні птахи|водоплавний птах]] родини [[качкові|качкових]]. Один з 7-ми видів роду; один з 2-х видів роду у [[фауна України|фауні України]]. На території країни гніздовий, перелітний, зимуючий вид.

Трохи більший за свійську качку. Загальний тон оперення рудий. Дорослий самець у шлюбному вбранні насичено рудий, зі світло-вохристими головою і верхом шиї; на шиї вузький чорний «нашийник»; першорядні махові пера, надхвістя і хвіст чорні; покривні пера верху і споду [[Крило птахів|крил]] білі; «дзеркальце» зелене; [[дзьоб]] і ноги чорні. У позашлюбному вбранні «нашийника» немає. Доросла самка схожа на дорослого самця у позашлюбному оперенні, але світліша, з білуватою головою. Молодий птах подібний до дорослої самки, але з бурим відтінком; покривні пера крил сіруваті. Маса тіла − 9,8–1,5 кг, довжина тіла − 55–62 см, розмах крил − 1047–1120 мм. У польоті добре помітні характерні білі (або світло-сірі у молодих птахів)плями на крилах.

Чисельність в Європі становить 19—33 тис. пар.<ref>BirdLife&nbsp;International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status.&nbsp;— Cambridge, UK: BirdLife International, 2004.&nbsp;— 374&nbsp;pp. (BirdLife Conservation Series No.&nbsp;12).</ref> В Україні, ймовірно, чисельність не перевищує 340–360 пар; найбільше на сході Криму (понад 80 пар) та на сході Луганської області (біля 50 пар). Репродуктивна частина напіввільної популяції у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» становить 120–200 пар. Наприкінці [[ХХ ст.]] чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає. Причини зміни чисельності: погіршення умов гніздування, посилення фактора непокою; винищування птахів людиною.

[[Міграція птахів|Перелітний птах]]. У місцях гніздування з'являється у другій половині березня. Займає скелясті, урвисті береги солоних і прісних водойм, узбережжя морів, на ставах «Асканії-Нови» утворилася вільна популяція. У перші дні після появи птахи утворюють пари (часто прилітають вже парами), які існують кілька років. Гніздиться у нежилих норах [[лисиця|лисиць]], на скелях та кручах (часто на значній висоті), у покинутих будівлях. У кладці 8–12 [[яйце птахів|яєць]] (квітеньвідкадаються у квітні); у місцях, де огар гніздиться [[колонія птахів|колоніями]], знаходять здвоєні кладки. Насиджує самка (25–30 діб); молоді птахи стають на крила у другій половині липня −&nbsp;— на початку серпня. Відлітає на зимівлю в кінці жовтня − на початку листопада. Живиться рослинною (проростки злаків та [[осоки|осок]], [[зерно]]) та тваринною ([[комахи]], [[молюски]]) їжею.

Включено до [[Червона книга України|Червоної книги України]] (1994, 2009) (статус −&nbsp;— вразливий), до [[Боннська конвенція|Боннської]] (Додатки ІІ) та [[Бернська конвенція з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування|Бернської]] (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Охороняється у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова». Слід оголосити заповідними місця гніздування виду на Керченському півострові, а в «Асканії-Нові» посилити [[гетерозигота|гетерозиготність]] напіввільної [[популяція|популяції]] через обмін птахів з зоопарків[[зоопарк]]ів. Досягнуто розмноження та розведення у спеціально створених умовах. У Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» створено штучну популяцію, яка є центром відновлення виду в Україні. За період 1983–2000 рр. у природу випущено понад 3400 ос. Розроблено технологію штучного розведення.

* Фесенко&nbsp;Г.&nbsp;В., Бокотей А.&nbsp;А.&nbsp;Птахи фауни України.&nbsp;— К., 2002.&nbsp;— 416 &nbsp;с.

* Лисенко В.&nbsp;ІВ.&nbsp;І. Огар // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І.&nbsp;А.&nbsp;Акімова.&nbsp;— К.: Глобалконсалтинг, 2009.&nbsp;— С. &nbsp;409.