Вікіпедія

Н-1: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
SieBot (обговорення | внесок)
Боти
103 917 редагувань
м робот додав: sv:N1
м стильові правлення
Рядок 92:
Два роки пішло на аналіз результатів випробувань, додаткові розрахунки, дослідження та експериментальні роботи. У результаті були проведені заходи, що дозволили виключити всі передбачувані причини аварій, підвищити надійність двигунів, інших систем і агрегатів, а також убезпечити стартове споруду. Основними заходами були підвищення надійності насоса окислювача; установка перед насосами двигуна фільтрів, що виключають потрапляння в нього сторонніх предметів; заповнення перед стартом і продування азотом хвостового відсіку блоку А в польоті і введення фреонової системи пожежогасіння; введення теплозахисту елементів конструкції, приладів і кабелів систем, розташованих в хвостовому відсіку блоку А; введення блокування команди аварійного вимкнення двигунів (АВД) до 50 з польоту і аварійний відведення РН від старту по скиданню харчування і т.п.
 
Третій запуск ракетно-космічної системи Н1-Л3 був проведений [[27 червня]] [[1971]]. Всі 30 двигунів блоку А вийшли на режим попереднього і головною ступенів тяги у відповідностізгідно зі штатною циклограми і нормально функціонували до їх вимкнуто системою управління на 50,1 с, однак, з початку польоту спостерігалося ненормальне протікання процесу стабілізації по крену, а неузгодженість по куту обертання безперервно збільшувалося і до 14,5 з досягало 145 °. Оскільки команда аварійного вимкнення двигунів була заблокована до 50 с, то політ до 50,1 з був практично некерованим. Найбільш вірогідна причина аварії - дія неврахованих раніше збурюючих моментів, що перевищують наявні керуючі моменти по крену. Для забезпечення керування ракетою по крену менш ніж за рік були створені кермові двигуни, що працюють на окислювальному генераторному газі і пальному, які відбирають від основних двигунів.
 
[[23 листопада]] [[1972]] був проведений четвертий пуск комплексу Н1-Л3. Ракета, яка стартувала в цьому пуску, зазнала значних змін, спрямовані на усунення виявлених недоліків і збільшення маси виведеного корисного вантажу. Управління польотом здійснював бортовий обчислювальний комплекс по командах гіростабілізований платформи (головний конструктор [[Пилюгін Микола Олексійович|Н. А. Пилюгін]]). До складу рухових установок введені кермові двигуни, система пожежогасіння, поліпшена механічна та теплова захист приладів і бортовий кабельної мережі та ін Вимірювальні системи були доукомплектовані новоствореної малогабаритної радіотелеметричної апаратурою (головний конструктор А. Ф. Богомолов). Всього на цій ракеті було встановлено більше 13 000 датчиків.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Н-1