Картина світу: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Erud (обговорення | внесок) оформлення, категоризація |
||
Рядок 1:
'''Картина світу'''
{{вікі}}
== Інші визначення поняття ==
Виходячи з того, як розуміють '''картину світу''' соціологи, психологи, психоаналітики та нейрофізіологи, її слід визначити як:
*
*
Відповідно до цих особливостей картина світу:
*
*
*
Суб'єктом або носієм картини світу є і окрема людина, і соціальні чи професійні групи, і етнонаціональні або релігійні спільноти.
== Дотичні поняття ==
▲'''Картина світу''' - складно структурована цілісність, що включає три головні компоненти - світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Ці компоненти об'єднані в картині світу специфічним для даної епохи, етносу чи субкультури чином.
'''Світосприйняття''' (тобто чуттєво-образна частина) — це сукупність наочних образів культури, людини, його місця в світі, взаємовідносин зі світом та іншими людьми тощо.▼
▲'''Світосприйняття''' (тобто чуттєво-образна частина)
'''Світогляд''' - концептуальна частина, представлена загальними категоріями простору, часу, руху тощо. Основні великі елементи — каркас картини світу — являють собою набір вихідних принципів або уявлень, фундаментальних припущень про світ чи тих його частинах дотичних ситуації. Вони можуть і не усвідомлюватися людиною, але є вбудовані в картину світу, бо необхідні для інтерпретації будь-якої життєвої ситуації, для визначення сенсу і для оцінки того, що відбувається. Деякі з них, такі як рух, причинність, намір, тотожність, еквівалентність, час і простір, можливо, навіть ґрунтуються на вроджених властивостях людини. Инші, такі як добро і зло, ставлення до життя і смерті, до себе у світі, до инших людей тощо, явно породжуються і освоюються у процесі виховання й розвитку.▼
▲'''Світогляд'''
'''Світовідчуття''' являє собою особливий склад мислення, систему своїх категорій або особливе співвідношення понять. Зазвичай перехід від однієї стадії суспільного розвитку до іншої супроводжується різкою зміною або ламкої громадської картини світу, затвердженням нових еталонів світопояснення. Новий світогляд формує нове світосприйняття і світовідчуття в кінцевому підсумку
Таким чином, з картини світу випливає все інше - і цінності, і ієрархія , і парадигми наукового пізнання, і допустимі способи людських дій. Отже, картина світу може служити інтегральною типологічною характеристикою культури. Згідно цих міркувань можна (і слід) застосовувати терміни «культура» і «картина світу» як взаємозамінні, бо різні вчені вкладають в слово «культура» суперечливі, часом взаємовиключні тлумачення: від побутового рівня розуміння вихованости тієї чи иншої особистости до поняття про створений людьми Світ культурних цінностей і далі аж до уявлення про культуру як про загальний способ існування людського роду.▼
▲Таким чином, з картини світу випливає все інше
Особливості різних картин світу
Виокремлюють такі ознаки-критерії, на основі яких можна розрізняти особливості різних картин світу:
* масштабність;▼
{{Div col|cols=2}}
* чіткість;▼
* емоційна забарвленість;▼
* світло і темрява;▼
* присутність минулого, сьогодення і майбутнього;▼
* аналітизм і синтетизм;▼
* виділене суб'єкта із зовнішнього середовища;▼
* активність-пасивність;▼
* знаковість (символічність);▼
* рефлективність;
*
*
*
*
*
{{Div col end}}
== Субкультурна картина світу ==
Світ не добрий і не поганий
Здавна відомо, що навіть найсумлінніші свідки, які бачили один і той самий епізод, часто дають про нього суперечливі свідчення. Відбувається це тому, що картини світу у свідків можуть істотно відрізнятися. Скажімо, в одних у ній переважають світлі, в
Своєрідна картина світу властива будь-якій соціальній спільноті — від нації або етносу до соціальної чи професійної групи або окремої особи. Мало того, кожному відтинку історичного часу відповідає своя картина світу. Иншими словами, будь-яке досить велике людське співтовариство має диференційовані картини світу як по горизонталі (різні соціальні групи сучасників), так і по вертикалі: картини світу — це не щось застигле, але історично мінливий процес пристосування до мінливих реалій. Так, наприклад, картина світу селянина відрізняється від картини світу його сучасника-університетського професора. Але точно так само сьогоднішній селянин або професор сприймає світ зовсім не так, як представники цих же соціальних груп сто років тому. Розрізняються картини світу у католика і православного, у мусульманина і буддиста. Подібні відмінності добре ілюструє мистецтво. Наприклад, Париж у зображенні китайських художників відрізняється від Парижа Піссарро і Моне. А природа у сучасних пейзажистів разюче відрізняється від її зображення ХІІІ-ХІV століть.▼
Проектуючи епізод в ситуацію, що існує у його картині світу, свідок неодмінно піддає його при цьому трансформації. Картина світу служить чимось на зразок координатної сітки, що визначає сенс і зміст будь-яких сприйнятих об'єктів і образів. Це відбувається тому, що люди відчувають і діють не у відповідності з якимись «об'єктивними фактами», але виходячи зі своїх завжди суб'єктивних уявлень про них. А ці останні визначаються багатьма обставинами. Дослідженнями встановлено, що, наприклад, «уявлення про щастя та ієрархія життєвих цінностей можуть помітно розходитися не тільки у різних народів і культур, а й у представників різних поколінь або різних субкультур в межах однієї культури, одного народу». Головна причина цього — наявність у різних народів, етносів і субкультур та й, мабуть, у кожної людини своєї особистої картини світу, відповідно до особливостей якої кожна людина і поводить себе так чи інакше.
== Література ==▼
▲Своєрідна картина світу властива будь-якій соціальній спільноті
Яковлєва Є.С. Фрагменти російської мовної картини світу: моделі простору, часу і сприйняття. М.: Гнозис. 1994.▼
Картина світу //Філософський словник. Н., 1991: Зісь А. Я. У пошуках художнього сенсу. М., 1991. стор 84▼
Жидков В. С. Соколов К. Б. Мистецтво і картина свггу. - СПб.: Алетейя. 2003▼
Брунер. Дж. Психологія пізнання. М.. 1977▼
І Художня культура в докапггалістичних формаціях. Л.. 1984▼
Т Бромлей Ю. В. Нариси теорії етносу. М.. 1983▼
Кларін М. В. На шляхах пізнання щастя // М. Аргайл. Психологія щастя. М.: Прогрес. 1990▼
Кроткова 0. А.. Семенович А. В. Деякі особливості мозкової організації образів зорової пам'яті людини та механізм виникнення конфабуляцій//Психологічний журнал. 1994. Т. 15. № 1▼
== Див також ==
* [[Парадигма]]
▲== Література ==
▲* ''Яковлєва Є. С.'' Фрагменти російської мовної картини світу: моделі простору, часу і сприйняття. М.: Гнозис. 1994.
▲* Картина світу //Філософський словник. Н., 1991: Зісь А. Я. У пошуках художнього сенсу. М., 1991. стор 84
▲* ''Жидков В.
▲* ''Кларін М. В.'' На шляхах пізнання щастя // М. Аргайл. Психологія щастя. М.: Прогрес. 1990
▲* ''Кроткова 0. А
[[Категорія:Епістемологія]]
[[Категорія:Культурологія]]
[[de:Weltbild]]
|