[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 6:
'''Протонефридії''' (від прото… та нефридій) − [[видільна система|органи виділення]] та [[осморегуляція|осморегуляції]] у більшості [[плоскі черви|плоских]] та [[круглі черви|первиннопорожнинних червів]], [[немертини|немертин]], деяких [[кільчасті черви|кільчастих червів]], у [[ланцетник]]а, а також [[трохофора|трохофорних]] [[личинка|личинок]], личинок форонід та деяких [[молюски|молюсків]].
 
Протонефридії складаються з одного або декількох розгалужених канальців [[ектодерма|ектодермального]] походження кінці яких з боку порожнини тіла замкнені кінцевою клітиною з пучком [[війка|війок]] («променева» клітина) або з одним чи декілька [[джгутик]]ами (соленоцит). Через спеціальні клітини − циртоцити − здійснюється фільтрація на замкненому кінці. Рухи війок або джгутиків сприяє постійному току рідини з оточуючого середовища до внутрішньоклітинного капілярного каналу, в якому утворюється [[сеча]]. Канальні впадають у головний канал, який відкривається зазвичай у зовнішнє середовище 1−2 або декількома порами. У [[сисуни|сисунів]], [[коловертки|коловерток]] та деяких інших тварин протонефридії відкриваються у [[сечовий міхур]], який володіє скоротливими стінками, у [[скребніакантоцефал]]вів та [[приапуліди|приапулід]] − у статеві протоки. <ref>Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М.С. Гиляров. − М. : Сов. энциклопедия, 1986. − 831 с.</ref>
 
== Метанефридії ==