Германівка (Обухівський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 45:
На території села досліджене городище давньоруського города(розкопки проводилися у 1994 і 1996 роках), де знайдено кераміку XII-XIII ст. та інші пам'ятки, які свідчать, що 900 років тому тут було значне, обжите, фортифіковане місто. Його ім'я археологи зв'язують з літописним Красном. XII ст. Красн разом з Василевом (на р. Красній) слугувала уділом князям-ізгоям. 1165 р. Красн і Василів названо в складі удільної волості, наданої київським князем [[Ростислав Мстиславич | Ростиславом Мстиславичем]] в уділ князеві Роману Михайловичу, внукові київського князя [[Вячеслава Володимировича]].
Перші достеменні писемні згадки про Германівку знаходимо значно пізніше. Вона згадується у 80-их рр. XVI ст. як належність до Лукавиці(Обухівського ключа). 1580 р. Лукавицю - з Обуховом, Германівкою, Перегонівкою, Василевом, Деремезною - купив у Петра Дорогостайського-дядька білоцерківський староста [[Януш Острозький]]. 1595 р. [[Януш Острозький]] називає Германівку з довкіллям окремим старостинством. Заснувавши велике староство Василівське,
Великої шкоди завдали нашому краєві татарські набіги. Є відомості, що 1640 р. татари спалили місто Германівку.
Від Фірлея Обухівський ключ дістався його сестрі Анні, яка була заміжжю за графом Казимиром Тарновським. Тарновські тримали Германівку у складі Василівського ключа.
| |||