Вікіпедія

Римська Греція: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Джерела: зовнішні посилання
Рядок 11:
Деякі римські імператори виявляли дбайливість щодо Греції і наділяли її особливими милостями. [[Юлій Цезар]] відновив [[Коринф]], [[Октавіан Август]] заснував [[Патри]], [[Нікополь (Епір)|Нікополь]]. [[Тиберій]] перевів [[Стародавня Македонія|Македонію]] і [[Ахайа|Ахайю]] з меотою економічної їх підтримки із сенатських провінцій в імператорські. [[Нерон]] проголосив на [[Істмійські ігри|Істмійських святах]] незалежність Греції, що дорівнювало звільненню її від данини. Імператори з дому Флавіїв і [[Антоніни (династія)|Антонінів]] неодноразово відвідували славні міста Греції і прихильно ставилися до Афін. Особливою щедрістю відрізнявся [[Адріан (римський імператор)|Адріан]], у добу його правління в Афінах розпочаалась масова забудова міста, в ецй час був завершений грандіозний [[Храм Зевса Олімпійського]], а на честь прибуття імператора в місто зведено [[Арка Адріана|Арку Адріана]]. Друге століття нашої ери було золотою добою для Афін і афінських шкіл. Завдяки великій кількості художніх творів, зовнішнім зручностям життя, товариськості місцевого населення і найбільше знаменитим школам, Афіни представлялися для кожного, хто шукав освіти, обітованої землею. [[Марк Аврелій]] надав вищій афінській школі правильну організацію і щедро винагороджував її викладачів.
 
В цыломуцілому у культурному выдношеннывідношенні Греція стояла набагато вище і тих варварів, які здійснювали в неї вторгнення з кінця III столыття н. е., і маси римського суспільства. На грунті грецької науки в освіты зблизилися між собою численні народності світу незалежно від мови і віросповідання. Світська [[язичництво|язичницька]] мудрість греків багато послужила до утвердження [[християнство|християнської]] релігії. Так, [[софіст]] [[Проєресій]] був християнином; філософ [[Арістід]] підніс імператорові [[Адріан (римський імператор)|Адріану]] [[Апологія|апологію]] християнського вчення. Філософ [[Афенагор]], що навчав спочатку в Афінах, а потім прийшов до [[Александрія|Александрії]], теж писав на захист християнства і написав міркування про [[Воскресіння]]. Трохи пізніше знамениті вчителі християнства, [[Климент Олександрійський]], [[Василь Кесарійський]], [[Григорій Назіанзин]], почитали найближчим знайомство з еллінської наукою необхідною умовою морального вдосконалення віруючих: за словами Климента, людина без такої освіти є схожою на нерозумну тварину. Вперше віра Христова з'явилась в Афінах із [[апостол Павло|апостолом Павлом]] у [[52]] році. Незабаром як тут, так і в [[Коринф]]і, [[Спарта|Спарті]], [[Патри|Патрах]] виникли невеликі християнські громади. Взагалі в середовищі греків не було настільки наполегливого опору новій релігії, як у багатьох інших частинах імперії.
 
== Пізньоримська доба ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Римська_Греція